|
Анна Жевуська
Анна Жевуська до шлюбу Любомирська (1717 — 1763) — княгиня, донька чернігівського воєводи князя Юзефа Любомирського від другого шлюбу з Терезою Мнішек. Була прямим нащадком Василя Костянтина Острозького у восьмому коліні[1]. БіографіяЗ 1732 року дружина великого гетьмана коронного Вацлава Петра Жевуського з Підгірців. Мати останнього коронного гетьмана Северина Жевуського. Мала десять дітей, з яких п'ятеро дожили до дорослого віку: Станіслав Фердинанд, Тереза Кароліна, Юзеф, Людовика Марія, Северин. 14 вересня 1748 року, під час перебування у Відні, отримала орден Зоряного хреста, який був найвищим австрійським державним знаком для жінок того часу[2]. Займалася письменництвом, була відома своєю побожністю[3], зокрема практикувала самобичування залізним цепом, який потім зберігався у Підгорецькому замку як фамільна реліквія. Потерпала від неприязні свекрухи Людвіки Жевуської з Куницьких, яка була невдоволена розподілом майна після смерті свого чоловіка Станіслава Матеуша Жевуського, свекра Анни, і прокляла своїх нащадків до четвертого коліна. Потерпала також від суворості і ревнощів чоловіка: про це свідчить записка до чоловіка, яка також зберігалася в замку, написана кров'ю, в якій Анна запевняє його в вірності. Нездужавши перед смертю переїхала до монастиря домініканок у Львові, де померла. Була похована в монастирі капуцинів у Олеську, разом зі своїми дітьми, померлими в дитинстві. Після її смерті слуги Підгорецького замку скаржились Вацлаву Жевуському на її привид, що блукає замком.[4][1] Примітки
|
||||||||||||
