Народилась 26 жовтня 1529 року в Касселі. Була другою дитиною та другою донькою в родині ландграфа Гессену Філіпа I та його першої офіційної дружини Крістіни Саксонської.[2] Мала старшу сестру Агнесу та вісьмох молодших сиблінгів, з яких дорослого віку досягли Вільгельм, Барбара, Людвіг, Єлизавета, Філіп, Крістіна та Георг.
Певний час була заручена з колишнім нареченим старшої сестри — Еріхом Брауншвейзьким. Зрештою, її тітка, Єлизавета Гессенська, влаштувала шлюб дівчини зі своїм сином Вольфгангом.[3]
У 15-річному віці Анна була видана заміж за 18-річного герцога Пфальц-Цвайбрюкену Вольфганга. Вінчання відбулося 8 березня 1545 року[4] в Касселі. Після весілля молодятам був наданий цілий рік, аби ближче познайомитися одне з одним. До Цвайбрюкену вони прибули лише у лютому 1546 року. Ймовірно, шлюб виявився щасливим.[3] У подружжя народилося тринадцятеро дітей:
Крістіна (1546—1619) — одружена не була, дітей не мала;
Філіп Людвіг (1547—1614) — пфальцграф Нойбургу в 1569—1614 роках, був одружений з Анною Клевською, мав восьмеро дітей;
Йоганн (1550—1604) — пфальцграф та герцог Цвайбрюкену в 1569—1604 роках, був одружений з Магдаленою Клевською, мав одинадцятеро дітей;
Доротея Агнеса (1551—1552) — прожила 3 місяці;
Єлизавета (1553—1554) — прожила 1 рік;
Анна (1554—1576) — одружена не була, дітей не мала;
Єлизавета (1555—1625) — одружена не була, дітей не мала;
Отто Генріх (1556—1604) — пфальцграф Зульцбаху в 1569—1604 роках, був одружений з Доротеєю Марією Вюртемберзькою, мав тринадцятеро дітей;
Фрідріх (1557—1597) — пфальцграф Цвайбрюкен-Фоенштраус-Паркштайну в 1569—1597 роках, був одружений з Катериною Софією Лігницькою, мав трьох дітей;
Барбара (1559—1618) — дружина графа Еттінген-Еттінгенського Готтфріда, мала єдину доньку, що померла немовлям;
Карл (1560—1600) — герцог Пфальц-Цвайбрюккен-Біркенфельду в 1569—1600 роках, був одружений з Доротеєю Брауншвейг-Люнебурзькою, мав четверо дітей;
Марія Єлизавета (1561—1692) — дружина графа Лайнінген-Дагсбург-Хартенбурзького Еміха XII, мала чотирьох синів і доньку;
Сусанна (1564—1565) — прожила 7 місяців.
Перший час Анна підтримувала тісний зв'язок з матір'ю,[3] однак та померла у квітні 1549 року.
У 1557 році її чоловік став також герцогом Пфальц-Нойбургу. Він помер у Нексоні у червні 1569 року в ході Третьої гугенотської війни та був похований в Ангулемі.
Звістку про його смерть Анна отримала лише 26 жовтня того року й послала запит до французького двору на вивезення праху чоловіка до Німеччини. Дозвіл було отримано, але його виконання відкладене до укладення миру у серпні 1570 року. Однак після цього виникли ускладення щодо перевезення тіла по землі, і, після другого візиту послів до Парижу, було вирішено транспортувати його морем.[5] У вересні 1571 року Вольфганга перепоховали у замковій кірсі Майзенгайму, який став удовиною резиденцією Анни.[3]
↑Julius Ney: Wolfgang, Pfalzgraf, Herzog von Zweibrücken und Neuburg. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 44, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 76–87. [2] [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)