Анна Ваглін

Анна Ваглін
Народилася1970
Гетеборг
Країна Швеція
Діяльністьокеанолог, дослідниця
Alma materГетеборзький університет (17 травня 2001)
ЗакладСтокгольмський університет
Гетеборзький університет[1]
Museum of Zoologyd[2]
Особ. сторінкаmarine.gu.se/english/about-us/staff?languageId=100001&userId=xwahla
CMNS: Анна Ваглін у Вікісховищі

Анна Ваглін (нар. 1970, Гетеборг, Швеція) — шведська океанологиня, дослідниця Антарктики та полярних морів[3], професор фізичної океанографії в Університеті Гетеборга та співголова системи спостереження за Південним океаном (SOOS)[4][5].

Раннє життя та освіта

Ваглін народилась в 1970 році в Гетеборзі, Швеція . Вона закінчила ступінь бакалавра в Університеті Гетеборга на кафедрі океанографії і захистила докторську дисертацію у 2001 році в Департаменті наук про Землю. Ваглін була пост-доктором в Департаменті геофізики Університету Осло в 2003—2006 роках.

Кар'єра та вплив

Ваглін є професором фізичної океанографії в Департаменті морських наук Університету Гетеборга[6]. Її наукова спрямованість полягає в області полярної океанографії, переважно Південного океану. Зокрема, її дослідження полягають в дослідженні кількох аспектів динаміки полярних морів, включаючи фізичну океанографію, циркуляцію океану, топографічні ефекти, процеси плавлення льодового шельфу та взаємодію повітря-море-лід[3][7]. Коли Ваглін стала професором у 2015 році, вона стала першою жінкою Швеції професором океанографії[8][9].

Ваглін є співголовою спільного Наукового комітету з антарктичних досліджень (SCAR) та ініціативи SCOR, системи спостереження за океаном (SOOS)[4][5]. Вона є асоційованим редактором журналу Advances in Polar Science[10] і є членом наукового консультативного комітету IOW (2016—2019).

Нагороди та відзнаки

Ваглін відзначена нагородою, як науковець Фулбрайта (2007—2008 рр.),[11] і отримала наукову стипендію Crafoord від Шведської королівської академії наук (2010 р.).[12] Ваглін, як професор відвідує Науковий комітет з антарктичних досліджень SCAR (2013).[13]

Вибрані твори

  • Rebesco, M., Hernández-Molina, FJ, Van Rooij, D. and Wåhlin, A., 2014. Контурні та пов'язані з ними відклади контролюються процесами глибокої циркуляції: сучасні та майбутні міркування. Морська геологія, 352, с.   111—154.
  • Arndt, JE, Schenke, HW, Jakobsson, М., Nitsche, FO, Buys, G., Goleby, B., Rebesco, M., Bohoyo, F., Hong, J., Black, J. and Greku, R та ін. 2013. Міжнародна батиметрична карта Південного океану (IBCSO), версія 1.0 — Нова батиметрична компіляція, що охоплює акваантарктичні води. Геофізичні дослідницькі листи, 40 (12), с.   3111–3117.
  • Rebesco, M., Wåhlin, A., Laberg, JS, Schauer, U., Beszczynska-Möller, A., Lucchi, RG, Noormets, R., Accettella D. 2013. Четвертинні контурні дрейфи західного краю Шпіцбергена. Глибоке море Дослідження Частина I: Документи океанографічних досліджень, 79, с.   156—168.

Список літератури

  1. ↑ http://orcid.org/0000-0003-1799-6476
  2. ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  3. ↑ а б Vi pratar med Anna Wåhlin [Professor at the Department of Marine Sciences at the University of Gothenburg, who has been on the polar expedition in Antarctica]. www.alltomvetenskap.se. Vetenskap. 2016. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
  4. ↑ а б Steering Committee. www.soos.aq. Southern ocean observing system. Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 13 червня 2016. [Архівовано 2019-11-13 у Wayback Machine.]
  5. ↑ а б Southern Ocean Observing System leaders meet in Hobart. themercury.com.au. Mercury. 2015. Процитовано 13 червня 2016.
  6. ↑ Staff. Göteborgs universitet. 1 січня 2012. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
  7. ↑ Anna Wåhlin - Publications. www.researchgate.net. Процитовано 13 червня 2016.
  8. ↑ Eliasson, Carina (13 березня 2015). Nyheter Detalj. Göteborgs universitet. Архів оригіналу за 21 березня 2015. Процитовано 13 червня 2016. [Архівовано 2015-03-21 у Wayback Machine.]
  9. ↑ KISSCaltech (20 вересня 2013), Oceanography at the Antarctic Margins - Anna Wahlin, архів оригіналу за 14 січня 2018, процитовано 13 червня 2016
  10. ↑ Editorial Board. www.aps-polar.org. Advances in Polar Science. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 13 червня 2016. [Архівовано 2019-06-23 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Fulbright Scholar Program. www.cies.org. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
  12. ↑ Crafoord Days 2010 - Crafoordprize. www.crafoordprize.se (англ.). Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 13 червня 2016.
  13. ↑ Nash, Rosemary. Visiting Prof Awardees. www.scar.org. Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 13 червня 2016.

Посилання