Андрус (вулкан)
Андрус (англ. Mount Andrus) — щитовий вулкан висотою 2978 м, хребта Еймса в Землі Мері Берд на північно-західному узбережжі Антарктиди, недалеко від східного узбережжя моря Росса і приблизно за 160 км на південь від океанського узбережжя Антарктиди. Загальні відомостіВулкан Андрус був уперше виявлений експедицією Антарктчної служби Сполучених Штатів Америки у 1939—1941 роках під керівництвом Річарда Берда.[3] Був обстежений Геологічною службою США (USGS) і з виконанням аерофотозйомки ВМС США в 1964–1968 роках. Вулкан був названий, «Консультативним комітетом по назвах Антарктики» (US-ACAN), на честь лейтенанта ВМС США Карла Х. Андруса, лікаря і начальника антарктичної станції Берд[en] у 1964 році. Він розташований в південній частині хребта Еймса і є найвищим і найстарішим із трьох щитових вулканів, які утворюють цей хребет. Вулкан лежить приблизно за 100 км на схід — північний схід від вулкана Берлін. Інші вулкани Костюшко (2910 м)[4] і Кауффман[en] (2365 м), на декілька мільйонів років молодші ніж Андрус, який має вік приблизно в 11 мільйонів років. Незважаючи на свій вік, Андрус і Костюшко добре збереглися, а їхні вершини увінчані кальдерами діаметром в 5 і 3 км, відповідно.[2] У 1977 році була виявлена слабка фумарольна активність вулкана Кауффман, який розташований у північній частині хребта Еймса, за 22 км від вулкана Андрус.[1][5] На захід від кальдери вулкана Андрус розташований невеликий конус, який має вік менше 100 тис. років, що дає привід вважати, що ще тоді вулкан був активний.[2] Гора БоенніґаусенБоенніґаусен (75°47′ пд. ш. 132°18′ зх. д. / 75.783° пд. ш. 132.300° зх. д.) — гора висотою 2970 м[6] у хребті Еймса в Землі Мері Берд, і знаходиться на північно-північно-східному схилі вулкана Андрус, на відстані від нього за 3,2 км[7] і за 7 км на південь — південний захід від вулкана Костюшко.[8] Гора була обстежена Геологічною службою США (USGS) і з виконанням аерофотозйомки ВМС США в 1959–1965 роках. Названа, «Консультативним комітетом по назвах Антарктики» (US-ACAN), на честь лейтенанта ВМС США Томаса Л. Боенніґаусена, директора АЕС, антарктичної станції Мак-Мердо у 1966 році, а згодом цивільного інженера в штаті командувача ВМС США сил підтримки Антарктичних експедицій в сезони 1969–1970 і 1970–1971 років.[8] Долина БраунаДолина Брауна (англ. Brown Valley, 75°38′ пд. ш. 132°12′ зх. д. / 75.633° пд. ш. 132.200° зх. д.) — долина[9], яка має вигляд доволі правильної прямокутної форми, покритої льодом площини, розмірами приблизно 7х7 км, в північній — північно-східній частині хребта Еймса у Землі Мері Берд. Вона із трьох сторін затиснута горами: на північному заході вулканом Кауффман, на південному сході — вулканом Костюшко, а з південного заходу гірською сідловиною, хребтом Гардінер Рідж, який поєднує обидва вулкани. Долина була обстежена Геологічною службою США (USGS) і з виконанням аерофотозйомки ВМС США в 1959-65 роках, і названа «Консультативним комітетом по назвах Антарктики» (US-ACAN) на честь Томаса І. Брауна, учасника програми антарктичних досліджень США та метеоролога на станції Берд в 1963 році. Див. такожПримітки
Посилання
|