Ангела Шенелець

Ангела Шенелець
нім. Angela Schanelec
Дата народження14 лютого 1962(1962-02-14)[1][2][3] (62 роки)
Місце народженняАален[1]
Громадянство Німеччина
Alma materGerman Film and Television Academy Berlind
Професіякінорежисерка, сценаристка, викладачка університету, кіноакторка, перекладачка, кінопродюсерка
ЗакладHochschule für bildende Künste Hamburgd
Нагороди
IMDbID 0770018
CMNS: Ангела Шенелець у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шенелець.

Ангела Шанелець (нім. Angela Schanelec; нар. 14 лютого 1962 року, Ален, Баден-Вюртемберг, Західна Німеччина) — німецька кінорежисерка, сценаристка, кінопродюсерка і актриса.

Життєпис

У 1982—1984 роках Ангела Шенелець вивчала акторську майстерність в Академії музики і виконавських мистецтв у Франкфурті-на-Майні. Після закінчення навчання дебютувала як кіноактриса, виконавши одну з головних ролей в історичній драмі Крістіана Ціверса «Смерть Білого Жеребця» (нім.) (1985). У наступні роки А. Шенелець зосередилася на театральній діяльності: аж до 1991 року актриса виступала в театрах кількох німецьких міст — Гамбурга, Кельна, Берліна і Бохума[4].

У 1990—1995 роках А. Шанелець навчалася в Берлінській академії німецького кіно і телебачення (нім. Deutsche Film- und Fernsehakademie Berlin). В 1995 році закінчила свій повнометражний режисерський дебют «Щастя моєї сестри» (нім. Das Glück meiner Schwester), в якому також виконала одну з головних ролей. Картина була відзначена нагородою Німецької асоціації кінокритиків в категорії «Кращий фільм»[4].

Наступний фільм А. Шанелець «Зупинки в містах» (нім. Plätze in Städten, 1998) демонструвався в рамках програми «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю 1998[5]. Картина «Марсель» (нім. Marseille, 2004) також було відібрано для показу у тій же програмі Каннського кінофестивалю 2004[5]. За цей фільм режисер була удостоєна нагороди Німецької асоціації кінокритиків в категорії «Кращий сценарій»[4].

У 2007 році в рамках програми «Форум» 57-го Берлінського кінофестивалю[6] відбулася прем'єра картини А. Шанелець «Після полудня» (нім. Nachmittag), знятої за мотивами п'єси Антона Чехова «Чайка»[7].

У 2019 році фільм Ангели Шенелець «Я була вдома, але...» став лауреатом 69-го Берлінського кінофестивалю, отримавши «Срібного ведмедя» за кращу режисуру[8].

А. Шенелець є представником так званої «Берлінської школи» німецького кінематографа (поряд з Томасом Арсланом, Крістофом Хоххойслером, Беньяміном Гайзенбергом і Марен Аде)[4].

Вибрана фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1985 ф Смерть Білого Жеребця Der Tod des weißen Pferdes актриса
1995 ф Щастя моєї сестри Das Glück meiner Schwester режисерка, сценаристка, монтажерка, актриса
1998 ф Зупинки в містах Plätze in Städten режисерка, сценаристка, монтажерка
2001 ф Проходить літо Mein langsames Leben режисерка, сценаристка, монтажерка, актриса
2004 ф Марсель Marseille режисерка, сценаристка
2007 ф Після полудня Nachmittag режисерка, сценаристка, продюсерка, актриса
2009 кф Німеччина 09 (епізод «День перший») Deutschland 09 режисерка
2010 ф Аеропорт Орлі Orly режисер, сценаристка, продюсерка
2014 кф Мости Сараєво (епізод «Принцип, текст») Les Ponts de Sarajevo режисерка, сценаристка
2016 ф Казковий шлях Der traumhafte Weg режисерка, сценаристка, монтажерка
2019 ф Я була вдома, але ... Ich war zuhause, aber режисерка, сценаристка

Нагороди та номінації

Рік Нагорода / Фестиваль Номінація Фільм Результат
1996 Нагорода Німецької асоціації кінокритиків Найкращий фільм Щастя моєї сестри Перемога
1999 Кінофестиваль імені Макса Офюльса Нагорода Макса Офюльса Зупинки в містах Номінація
2005 Нагорода Німецької асоціації кінокритиків Найкращий сценарій Марсель Перемога
2018 Найкращий монтаж[комм. 1]
Казковий шлях
 Перемога
Найкращий фільм Номінація
2019 Берлінський кінофестиваль Найкращий режисер Я була вдома, але… Перемога

Коментарі

  1. ↑ Разом з Майею Тенштедт (нім. Maja Tennstedt).

Примітки

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #139102612 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Filmportal.de — 2005.
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ а б в г Angela Schanelec (нім.). filmportal.de. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 22 грудня 2011.
  5. ↑ а б Angela SCHANELEC (англ.). Официальный сайт Каннського кінофестивалю. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 22 грудня 2011.
  6. ↑ Nachmittag (англ.). Berlinale - Berlin International Film Festival. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 20 липня 2017.
  7. ↑ Михаил Ратгауз (18 июня 2012). Страна молчания и тьмы. Сеанс. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 20 липня 2017.
  8. ↑ Erin Nyren, Erin Nyren (16 лютого 2019). Berlin Film Festival 2019 Award Winners: Complete List (англ.). Variety. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.