Амбра

Амбра
Густина	910 ± 10 кілограм на кубічний метр
Температура плавлення	62 °C
Точка кипіння	100 °C
Виробляється з	P. macrocephalus
Амбра у Вікісховищі

Амбра

Амбра — воскоподібна речовина, патологічне відкладення у кишечнику і шлунку кашалотів, що являє собою залишки неперетравлених хітинових частин їжі, що частково піддані дії шлунково-кишкових ферментів, після чого викинуті кишечником назовні.[1] Ці «кишкові камені» утворюють згустки до 400 кг і часто концентруються навколо останків кальмарів. Амбру іноді знаходять в кишечнику кашалотів, а на узбережжі Індійського й Тихого океанів зустрічаються значні (маса до 100 кг) шматки амбри, що плавають на поверхні води.[1]

Застосовується в парфумерії як фіксатор запаху і цінується дуже дорого.[1] Виробляється штучно.

Фізико-хімічні властивості

Яскраво-сіра, сіро-бура, а іноді жовто-зелена речовина з землистим запахом. Легко розм'якшується в руках, плавиться при 60 ^оС, не розчиняється у воді, але добре розчиняється у гарячому спирті, ефірі і оліях.

Фізико-хімічні властивості амбри[1]

Питома густина за температури 15 ^оС, кг/м^3	780—920
Температура плавлення, ^оС	60-65
Число омилення, мг КОН/г	17,1
Йодне число, г І2/100 г	125
Неомилюваних ліпідів, %	35,1-44,9

Примітки

1. Пешук Л. В., Носенко Т. Т. Біохімія та технологія оліє-жирової сировини. Навч.посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 296 с. ISBN 978-611-01-0035-9

Посилання

• Амбра [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Амбра [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // УРЕ