Аматорський переклад
Аматорський переклад (або переклад, створений користувачем) відноситься до неофіційного перекладу численних форм письмової або мультимедійної творчості «фанів» (фанатів), часто на ту мову, на яку в доступі ще немає офіційного перекладу. Загалом, «фани» не мають достатньо перекладацького досвіду, але вони виступають в ролі волонтерів в перекладі, що базується на їхній зацікавленості в окремих аудіовізуальних творах, серіалах, фільмах тощо. Медіа-простірАматорський переклад поширений у багатьох сферах медіа-простору. Серед них варто виділити:
ІсторіяАматорський переклад аудіовізуальних матеріалів, а саме аматорське створення субтитрів для аніме, бере початок ще з 1980-х років. У 2009 році доцент Оклендської школи культури мови та лінгвістики Мінако О’Хейген сказала, що фансаб з’явився як форма протесту проти “ офіційних, часто надто відредагованих версій аніме, що зазвичай транслюють за межами Японії в дубльованому виді», і, що фанатам потрібен більш аутентичний переклад за коротший час. Перші спроби аматорського укладання субтитрів і дубляжу включали залучення до процесу відеокасет, що вимагало багато часу і коштів. У середині 1980-х років у США були укладені перші зареєстровані субтитри для аніме-серіалу і манги «Люпен 3». В середньому витрачалось 100 годин на епізод для створення субтитрів. ВпливРозвиток індустрії культури, технологічний прогрес та розширення онлайн-платформи призвели до стрімкого зросту популярності аматорського перекладу. Кількість спільнот, які займаються любительським перекладом, зростає разом зі збільшенням різноманітності контенту. Безсумнівно, найбільше вигоди мають глядачі, читачі та гравці, що є фанатами різних продуктів популярної культури, оскільки вони мають шанс першими отримувати інформацію з-за кордону. Індустрія розваг та інші індустрії культури також мають вигоду, тому що продукти їхнього виробництва представлені всьому світові. Цьому наслідком є занурення в культуру та культурна асиміляція. Однак, аматорський переклад також розглядається, як потенційна загроза професійному перекладу. Насправді, любительський переклад базується на спільних зусиллях, волонтерстві, позиції “зроби це сам”, а що найважливіше, захопленні та ентузіазмі на благо спільної справи. Як і багато спеціалізованих та творчих професій, перекладацька справа вимагає багатий досвід та наявність відповідних знань. Тому аматорський переклад не можна вважати загрозою. Навпаки, він несе собі два значні значення: для перекладачів-аматорів – це цінний досвід та достатньо підготовки, не важливо, чи захочуть вони вивести своє хобі на новий рівень; для професійних перекладачів – це один з джерел, до якого вони будуть звертатися та консультуватися в разі зіткнення зі схожою ситуацією. На додачу, аматорський переклад розвивається, і контент більше не обмежується фільмами, відео-іграми та аматорськими художніми творами – “фанфіками”. За останні роки з’явились різні нові форми перекладацького контенту, такі як навчальні курси, політичні промови та критичне освітлення новин. Це додало нового значення для аматорського перекладу, розважальний характер якого змінився соціальним. Генрі Дженкінс влучно сказав: «поп-культура, можливо, розчищає шлях для більш значимої культури громадського рівня». Зважаючи на те, що це явище з’явилось нещодавно, аматорський переклад зосереджує свою увагу не лише на чийсь окремий інтерес, а й на ціле суспільтво. Як результат, аматорський переклад залишається в трендах. Проблеми з копірайтингом та цензуроюЗвісно, перекладачам-аматорам доводиться стикатися з деякими труднощами, викликаними цензурою, копірайтингом, комерціалізацією з боку уряду та комерційних організацій. Заклики влади зупинити аматорський переклад ніколи не припиняться. Стверджується, що такий вид діяльності порушує права письменників та творців, не зважаючи на те, що перекладачі-аматори пояснюють, що вони не мають жодного наміру отримувати прибуток, а лише поширюють ентузіазм серед інших фанатів. Як згадано раніше, аматорських переклад поширює свій вплив поза рамки фанатських товариств, охоплюючи наукову та політичну сфери. Джерела1. O'Hagan, Minako (2009). "Evolution of User-Generated Translation: Fansubs, Translation Hacking and Crowdsourcing". The Journal of Internationalization and Localization. 1: 94–121. doi:10.1075/jial.1.04hag 2. Pérez-González, Luis (2014). Audiovisual Translation: Theories Methods and Issues. London: Routledge. p. 308. ISBN 978-0-415-53027-9. 3. O'Hagan, Minako (2008). "Fan Translation Networks: An Accidental Translator Training Environment?". In Kearns, John. Translator and Interpreter Training: Issues, Methods and Debates. Continuum International. pp. 158–183. 4. "Self-Organized Citizen Translations of Harry Potter 7", 26 July 2007 (English translation of original Chinese article from yWeekend) 5. Zhang, Weiyu; Mao, Chengting (March 2013). "Fan activism sustained and challenged: participatory culture in Chinese online translation communities". Chinese Journal of Communication. 6 (1): 45–61. doi:10.1080/17544750.2013.753499 6. Mandelin, Clyde. "Legends of Localization: Fan Translation: Does it Help or Hurt Getting Professional Work?". Legends of Localization. Retrieved on November 16, 2016. 7. Jenkins, Henry (2008). Convergence Culture: Where Old and New Media Collide ([New]. ed.). New York: New York University Press. ISBN 9780814742952. 8. Spencer, Richard (2 August 2007). "China's Censors Move in on Translators of Harry Potter". Pacific Newspaper Group. The Vancouver Sun. |