Алія аль-Хусейн

Алія Баха ад-дін Тукан
араб. علياء بھاء الدين طوقان
араб. علياء بهاء الدين طوقان
Алія Баха ад-дін Тукан араб. علياء بھاء الدين طوقان
Алія Баха ад-дін Тукан
араб. علياء بھاء الدين طوقان
1976 рік
королева Йорданії[en]
24 грудня 1972 — 9 лютого 1977
ПопередникМуна аль-Хусейн
НаступникНур аль-Хусейн

Народився25 грудня 1948(1948-12-25)
Каїр, Єгипет
Помер9 лютого 1977(1977-02-09) (28 років)
Амман, Йорданія
Відомий якконсорт
КраїнаЙорданія
Alma materГантерський коледж
БатькоБаха ад-дін Тукан
МатиХаннах Хашем
У шлюбі зХусейн бен Талал
Дітисин: Алі бін аль-Хусейн
дочка: Хайя бінт аль-Хусейн
Релігіясунізм
Нагороди
Велика зірка почесного знаку «За заслуги перед Австрійською Республікою»

Алія Баха ад-дін Тукан (араб. علياء بھاء الدين طوقان), або королева Алія аль-Хусейн (араб. علياء الحسين 25 грудня 1948, Каїр, Єгипет — 9 лютого 1977, Амман, Йорданія) — королева Йорданії, третя дружина йорданського короля Хусейна бен Талала, представниця роду Тукан[en], який керував санджаком Наблус[en] в Османській імперії, дочка дипломата Бахи ад-діна Тукана.

Біографія

Дитинство і юність

Алія Баха ад-дін Тукан народилася в Каїрі 24 грудня 1948 в сім'ї дипломата Бахи ад-діна Тукана і Ханнах, до шлюбу Хашем. По лінії батька вона походила зі знатного палестинського роду Тукан, чиї представники правили санджаком Наблус у Палестині за часів Османської імперії. Ще до народження дочки сім'я переїхала з Наблуса в Ас-Сальт до Йорданії. Батько майбутньої королеви вступив на дипломатичну службу до Абдулли ібн Хуссейна, короля Йорданії. Алія народилася, коли він служив послом Йорданії в Єгипті[1][2].

Майбутній чоловік вперше побачив її, коли їй був рік. Принц Хусейн бен Талал, якому було 13 років, навчався в коледжі Вікторії в Александрії і під час канікул проживав у резиденції посла в Каїрі. Дитинство і юність Алії пройшли при дипломатичних місіях Йорданії в Єгипті, Туреччині, Великій Британії, США та Італії, куди сім'я переїжджала слідом за батьком[2][3][4].

У Лондоні вона навчалася в приватній школі. У Римі вивчала політологію в ​​Центрі Джона Феліче[en] — філії Університету Лойоли в Чикаго, який закінчила зі ступенем бакалавра. У Нью-Йорку вступила до Хантерського коледжу, який закінчила зі ступенем магістра зі зв'язків з громадськістю та ступенем бакалавра з психології[2].

Алія вела спортивний спосіб життя, сподівалась стати дипломаткою, проте випадкова зустріч з королем Хусейном бен Талалом на чужому весіллі змінила її життя. Монарх був одружений другим шлюбом, але до часу їх зустрічі, відносини між ним і дружиною охолонули. Хусейн став залицятися до Алії[2][5].

1971 року, слідом за сім'єю, вона повернулася з Нью-Йорка до Аммана, де влаштувалася на роботу у відділ зі зв'язків з громадськістю авіакомпанії «Royal Jordanian». Через два місяці король звернувся до неї з проханням очолити комітет з підготовки першого Міжнародного чемпіонату з водних лиж в Акабі, спонсором якого була авіакомпанія, в якій працювала Алія. Змагання пройшло у вересні 1972 року. У грудні того ж року Хусейн і Алія одружилися[2][6].

Королева Йорданії

Алія заснувала Офіс Її Величності королеви Йорданії і стала першою королевою Йорданії, що займала активну громадську позицію. Особливу увагу вона приділяла фінансуванню проєктів у галузі соціального розвитку, захисту прав і здоров'я жінок і дітей, насамперед сиріт та безпритульних. За її правління підвищився рівень надання послуг у медичних установах країни, діти з бідних сімей змогли реалізувати своє право на освіту, у країні було побудовано мережу бібліотек[2].

Підтримуючи розвиток національної культури, Алія сприяла заснуванню Національної фольклорної трупи, Художньої галереї, що нині носить її ім'я, Джерашського фестивалю мистецтв[2].

4 квітня 1974 за активної участі королеви прийнято закон, який надав жінкам Йорданії виборче право і право бути обраними до парламенту. Однак дію цього закону було призупинено через відсутність парламентського життя в Йорданії від 1974 до 1989 року[2].

Одразу після одруження, 24 грудня 1972 року Алія отримала Велику стрічку і Ланцюг Ордену Хусейна ібн Алі і Велику спеціальну зірку Ордену Відродження. У 1976 році королева отримала японський Орден Дорогоцінної корони I ступеня і австрійську Велику почесну зірку «За заслуги перед Австрійською Республікою»[7].

Королева Алія аль-Хусейн загинула в результаті аварії вертольота, повертаючись до Аммана після візиту в шпиталь Тафілех на півдні Йорданії, 9 лютого 1977[8]. Її поховали на королівському кладовищі при резиденції Аль-Маквар[en]. Над місцем поховання королеви побудували усипальницю[9]. На честь королеви названо міжнародний аеропорт в Аммані. У Йорданії її ім'я носять також кілька благодійних, медичних та освітніх установ[10].

Шлюб, титули, нащадки

Через чотири місяці після заручин, 24 грудня 1972 року, в Аммані відбулася приватна церемонія одруження між Алією Бахою ад-дін Тукан і Хусейном бен Талалом (14.11.1935 — 7.2.1999), королем Йорданії, сином Талала ібн Абдалли, короля Йорданії та Зейн аль-Шараф Талал[en] з роду шерифів і великих візирів Османської імперії[11]. Титул та ім'я Алії Бахи ад-дін Тукан після одруження — королева Алія аль-Хусейн. У цьому шлюбі королева народила двох дітей:

1976 року королівська пара удочерила дівчинку-палестинку Абір Мухаїсен[en] (нар. 1973), яка стала сиротою після авіакатастрофи в таборі біженців-палестинців під Амманом в Йорданії[13].

Примітки

  1. بالصور - ذكرى استشهاد الملكة علياء الحسين اليوم (араб.). وكالة جراسا الاخبارية. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  2. а б в г д е ж и Alia Baha Uddin Toukan, "Queen Alia Al Hussein" of Jordan (англ.). Rootsweb. Архів оригіналу за 7 березня 2016.
  3. Naina (25 серпня 2014). Queen Alia. The four wives of King Hussein (англ.). Royalista. Архів оригіналу за 10 лютого 2015.
  4. هذه قصة امي الملكة علياء (6 жовтня 2013). (ابنة السفير) بقلم: الاميرة هيا بنت الحسين الحلقة الأولى والثانية (араб.). Rasseen. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  5. بالصور”الأميرة هيا” تروي قصة والدتها الملكة علياء وكيف ترعرعت في بيت والدها (араб.). Raialyoum. 11 февраля 2014. Архів оригіналу за 16 серпня 2016.
  6. قصة حياة الملكة علياء والدة الأميرة هيا الحسين (араб.). Al Hyat. 30 мая 2014. Архів оригіналу за 23 січня 2015.
  7. Al-Hashimi Dynasty (англ.). Royalark. Архів оригіналу за 30 липня 2017.
  8. Easton, 2013, с. 37.
  9. Scott Mehl. Alia Baha el-Din Toukan, Queen Consort. Jordanian Royal Burial Sites (англ.). Unofficial royalty. Архів оригіналу за 17 квітня 2016.
  10. الملكة علياء الحسين.. 37 عاما على رحيل شهيدة الواجب الإنساني (араб.). Al Ghad. 9 февраля 2014. Архів оригіналу за 20 серпня 2016.
  11. Масиель Санчес, Сусленков, 2013, с. 22.
  12. Масиель Санчес, Сусленков, 2013, с. 23.
  13. Jordanian In Memoriam (англ.). Unofficial Royalty. Архів оригіналу за 7 серпня 2016.

Відеозаписи

Література

Посилання