|
Аліпій (Гаманович)
Архієпископ Аліпій (в миру Микола Михайлович Гамановіч; 19 грудня 1926 року, село Нова Маячка, Херсонський округ, УРСР, СРСР — 28 квітня 2019, Чикаго, США) — єпископ Російської православної церкви закордоном, архієпископ Чиказький і Середньо-Американський (1987—2016). Іконописець, автор підручника «Граматика церковнослов'янської мови», автор служби новомучеників і сповідників Російських. БіографіяНародився 19 грудня 1926 року в селі Нова Маячка Херсонської округи (нині — Херсонська область, Україна) в сім'ї коваля. Після 4-класної школи закінчив у сусідньому селі Кучерявоволодимирівка 8-річну школу. Під час німецько-радянської війни на початку грудня 1942 року забрано німецькою окупаційною владою на роботу в Німеччину. Разом зі своїми односельцями виявився в таборі для східних робітників — «Ostarbeiter». Коли було можливо в цих табірних умовах, Микола їздив до церкви в Берлін. Там він зустрівся з ієромонахом Кіпріяном (Пижов), який познайомив його з настоятелем та братією монастиря преподобного Іова Почаївського, евакуювалися з Словаччини перед наступом радянських військ. Микола виявив бажання приєднатися до чернечої братії, і настоятель архімандрит Серафим (Іванов) погодився прийняти його. Залишив нелегально «остовскій табір» і 3 лютого 1945 приєднався до братії. Через 5 днів братія залишила Берлін і оселилася на півдні Німеччини. Після капітуляції Німеччини братія переїхала в Женеву, де 23 вересня 1946 року послушник Микола пострижений в рясофор з нареченням ім'ям Аліпій в честь Аліпія Печерського, іконописця. Займався іконописом під керівництвом Кипріяна (Пижова). 1 грудня 1946 року братія прибула в США, на проживання у Свято-Троїцький монастир. 19 березня 1948 року разом був пострижений архієпископом Віталієм (Максименко) в мантію (разом з Лавром (Шкурли) і Флором (Ванько). У 1950 році висвячений митрополитом Анастасієм (Грибановський) у ієродиякони, а 11 жовтня 1954 року — у ієроманахи. Закінчив Свято-Троїцьку духовну семінарію в Джорданвілі при монастирі, після чого викладав в ній церковнослов'янську мову, грецьку мову та інші предмети. На основі підготовленого ним навчального курсу був складений один з кращих підручників церковнослов'янської мови «Граматика церковнослов'янської мови», виданий вперше в 1964 році. «Граматика» корисна як додаткова допомога для дорослих учнів, автор не пояснює значення категорій церковнослов'янської граматики, відсутніх в сучасній російській мові. У 1966 році возведений у сан ігумена. Архієрейство11 жовтня 1974 року в Чикаго митрополитом Філаретом (Вознесенським), архієпископами Серафимом (Івановому) і Віталієм (Устиновим) і єпископом Лавром (Шкурли) був хіротонізований на єпископа Клівлендського, вікарія Чиказької й Детройтської єпархій. Крім виконання своїх обов'язків по єпархії продовжував займатися іконописною творчістю. Ним була розписана Свято-Сергіївська церква в Клівленді і частково церква Всіх Святих в землі Російської просіяли в Денвере (шт. Колорадо) і Покровський собор в Чикаго. Після кончини архієпископа Серафима (Іванова) в 1987 році єпископ Аліпій був призначений єпископом Чикаго і Детройтським. У 1990 році возведений у сан архієпископа. У 1992 році, після розпаду СРСР, приїжджав на батьківщину, де відвідував родичів. У 1994 році був переведений на Австралійсько-Новозеландську кафедру, але, по причині його хворобливого стану, Австралійське консульство зволікав із дозволом на постійне проживання. Прибув до Сіднея 7 квітня 1994 року, але вже через 3 тижні повернувся в США, щоб взяти участь в канонізації Іоанна Шанхайського. За клопотанням парафіян Покровського собору в Чикаго він був повернутий на колишню кафедру. У 1998 році Архієрейський Синод нагородив архієпископа Аліпія правом носіння діамантового хреста на клобуку. У жовтні 1999 року зазначалося святкування 25-річчя архієрейського служіння архієпископа Аліпія. 18 квітня 2002 архієпископ Аліпій, готуючись до святкування Великодня, вирішив підрізати гілки високого дерева біля Покровського собору в Чикаго і впав з висоти, ударившись головою і отримавши серйозну травму хребта, в результаті якої не зміг самостійно пересуватися[1]. У 2003 році в допомогу Владиці в єпископа Клівлендського був хіротонізований архімандрит Петро (Лук'янов), колишній Начальник Російської духовної місії в Єрусалимі. Підтримав відновлення канонічного спілкування з Московським Патріархатом:
11 жовтня 2004 року Чиказька і Детройтська єпархія урочисто відзначила 50-річчя священства і 30-річчя єпископської хіротонії архієпископа Аліпія[3]. У червні 2008 року не прибув на Архієрейський собор Російської православної церкви через хворобу[4]. 19 грудня 2011 року в зв'язку з 85-річчям нагороджений Орденом преподобного Сергія Радонезького II ступеня[5] Архієрейський Синод РПЦЗ на засіданні 30 червня — 1 липня 2016 постановив:
Помер 28 квітня 2019 року, в день Світлого Христового Воскресіння[7]. Згідно з волею покійного, похований на кладовищі Свято-Троїцького монастиря в Джорданвілі 3 травня того ж року. Публікації
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
