Алікорто рудочеревий

? Алікорто рудочеревий
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Мухоловкові (Muscicapidae) Рід: Алікорто (Brachypteryx) Вид: Алікорто рудочеревий
Біноміальна назва
Brachypteryx hyperythra Jerdon & Blyth, 1861
Посилання
Вікісховище: Brachypteryx hyperythra Віківиди: Brachypteryx hyperythra ITIS: 558910 МСОП: 22708973 NCBI: 1463616

Аліко́рто рудочеревий[2] (Brachypteryx hyperythra) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Мешкає в горах на схід від Гімалаїв.

Опис

Довжина птаха становить 12-13 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина тіла темно-сиза, обличчя чорне, над очима короткі білі "брови". Хвіст і крила короткі. Нижня частина тіла яскраво-руда. Дзьоб чорний, лапи довгі, рожеві. У самиць верхня частина тіла сірувато-коричнева, обличчя темно-коричневе. Горло руде, боки рудувато-коричневі, живіт рудуватий. Дзьоб біля основи блідий.

Поширення і екологія

Рудочереві алікорто мешкають в горах Індії (в штатах Західний Бенгал, Сіккім, Ассам, Аруначал-Прадеш, і, можливо, Нагаленд), північної М'янми і південного заходу провінції Юньнань (Китай). Можливо, вони зустрічаються також в Бутані, Непалі і південно-східному Тибеті. Рудочереві алікорто живуть у вологих гірських тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються переважно на висоті від 1800 до 3000 м над рівнем моря. Взимку, імовірно, мігрують в долини.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Через малодослідженність цього виду склодно оцінити загальну популяцію рудочеревих алікорто. Їм може загрожувати знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Brachypteryx hyperythra. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 04 листопада 2021.

Посилання

• Xeno-canto: audio recordings of the Rusty-bellied Shortwing [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Acharya, B.K.; Vijayan, L. (2007). Range extension of Rusty-bellied Shortwing Brachypteryx hyperythra in Sikkim, India (PDF). BirdingASIA. 7: 50—51. Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2021.
• Clement, Peter (2016). Rusty-bellied shortwing Brachypteryx hyperythra. Robins and Chats. Helm Identification Guides. London: Bloomsbury. с. 184—185. ISBN 978-1-4081-5596-7.
• Mauro, I.; Vercruysse, E. (2000). Rusty-bellied Shortwing Brachypteryx hyperythra at Lava, Darjeeling, India in April and June 1996 (PDF). Forktail. 16: 176—178. Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2021.