Альфред Арнольд
Альфред Вільгельм Арнольд (нім. Alfred Wilhelm Arnold; 16 червня 1888, Елльгофен — 27 травня 1960, Інгельфінген) — німецький політик, бригадефюрер СС. БіографіяЗ 1894 по 1902 рік навчався у школі, після чого 2 роки працював на різних фермах. Взимку 1904/05 і 1905/06 років відвідував курси в сільськогосподарському училищі Гайльбронна. З 12 жовтня 1907 по 24 вересня 1909 року служив добровольцем у вюртемберзькому польовому артилерійському полку №29. З жовтня 1909 по лютий 1914 року працював сільськогосподарським чиновником. В лютому 1914 року купив ферму, проте з початком Першої світової війни 2 серпня 1914 поступив добровольцем в армію, до 1916 року служив у 1-й батареї 65-го польового артилерійського полку, після чого продовжив керувати своєю фермою. В 1923 році був членом фрайкору. 1 січня 1931 року вступив у НСДАП (партійний квиток №595 088). В 1932 році обраний у Вюртемберзький ландтаг і був його членом до розпуску в 1933 році. З листопада 1933 року і до кінця Другої світової війни — депутат рейхстагу від 31-го виборчого округу. З 10 квітня 1933 року — статс-секретар з питань сільського господарства міністерства економіки Вюртемберга і сільськогосподарським радником управління гау Вюртемберг-Гогенцоллерн, в 1933 році також став державним комісаром Вюртемберзької сільськогосподарської палати, членом економічної ради Німецького закордонного інституту в Штутгарті, обласним і держдавним доповідачем НСДАП. З 1933 по квітень 1941 року — член Імперської селянської ради Німеччини. 15 грудня 1933 року вступив у СС (посвідчення №146 716). З жовтня 1936 року — консультант відділу чотирилітнього плану гау Вюртемберг-Гогенцоллерн. З вересня 1939 року до кінця війни — керівник державного продовольчого управління Вюртемберга. З квітня 1941 року до кінця війни — член Імперської консультативної ради з питань продовольства і сільського господарства. З 1 травня 1944 року — член штабу оберабшніта СС «Південний Захід» на неповний робочий день. 6 травня 1945 року заарештований. 21 червня 1948 року комісією з денацифікації в Людвігсбургу класифікований як «головний злочинець», 6 квітня 1949 року визнаний винним. 16 січня 1950 року засуджений до 1 року трудових таборів, конфіскації 30% майна і обмеження у виборі професії на 5 років. Неодноразово подавав прохання про помилування. В 1957 році балотувався в на виборах в бундестаг від округу Крайльсгайм, але не був обраний. Звання
Нагороди
Література
Посилання
Примітки |