|
Альтобелло Мелоне
Альтобелло Мелоне (італ. Altobello Melone, 1490–1543) — італійський художник пізнього Відродження. Робив фрески, релігійні композиції, картини побутового жанру, портрети. Життєпис призабутого майстраНалежить до призабутих майстрів північної Італії доби Відродження. Дату народження майбутнього художника прорахували зі свідоцтва його співпрацівника і художника Бокаччо Бокаччіно. Тобто, Мелоне народився у 1491 — му чи близько того. На просте походження майбутнього митця вказує і прізвище (мелон з італійської — диня).   Найбільш імовірно, що народився в місті Кремона, бо довго мешкав і працював саме там. Північне італійське місто розташоване на перетині різних південних і північних шляхів і культурних та стилістичних ідей, що поширювались цими шляхами. Стилістика робіт майстра — поетична, але дещо еклектична. Його вчителем вважають — Джироламо Романіно. Але творча манера Альтобелло Мелоне мала впливи ломбардських майстрів на кшталт Бартоломео Суарді (відомішого як Брамантіно) і водночас тяжіє до зразків Якопо де Барбарі, представників венеційської школи — Чіма да Конельяно, Джованні Белліні та учнів його майстерні. Більше того, поетичні і незвичні за характером портрети пензля Альтобелло Мелоне близькі до творів талановитих Лоренцо Лотто і самого Джорджоне. Останнього навіть вважали автором деяких портретів пензля Мелоне. Але в разі потреби Альтобелло Мелоне сміливо нехтував класичними законами рівноваги та гармонії заради вияву індивідуальних рис характеру портретованих. Особливо коли ці риси конфліктували з панівними ідеями гуманізму і розпізнавались як непохитна жорстокість, схильність до злочинів, підступність, жага до роскошів і насолод, цинізм. Емоційний діапазон осіб, портретованих Мелоне, надзвичайно широкий — від меланхолії і невпевненості в собі, невдоволенні жорстокостями доби Відродження до несамовитості в злочинах. 1512 року на півночі Італії війська Венеції програли у битві з вояками французького полководця Гастона де Фуа, герцога Немурського. І серед сплюндрованих і пограбованих міст була сусідня Брешія. Два художники (Джироламо Романіно та Альтобелло Мелоне) разом з мешканцями, рятуючи власне життя, втекли у дальні гірські села в межиріччях Олья та Мелья. Саме 1512 роком датують виникнення стінописів в невеличкій каплиці Святого Онофріо в Бовеццо. Було створено шість сцен з життя Св. Онофріо, три верхні пов'язують з авторством Джироламо Романіно, а три нижні — з Мелоне («Причастя», «Смерть Св. Онофріо», «Поховання святого»). Про це свідчать малий досвід митця та більш архаїчна манера виконання, логічні для молодого художника. Відомо про контракт художника на створення фресок в катедральному соборі міста Кремона. Він працював там з 1516 року до 1518 з умовою створити стінописи, кращі за твори Бокаччо Бокаччіно. Після виконання двох перших фресок ("Втеча в Єгипет " і «Винищення немовлят») була скликана комісія для оцінки якості творів. Фрески сприйняли схвально, і Альтобелло виконав чергову фреску «Таємна вечеря», де залишив гордовитий підпис «Altobellus Melonibus» як повноважний майстер. Цикл фресок в катедральному соборі мимоволі став зенітом художньої кар'єри провінційного митця, якому не судилося працювати в відомих мистецьких центрах Італії. Багато запитань викликав портрет невідомого можновладця з обличчям вольовим, але спотвореним цинізмом, з важким поглядом маленьких, злих очей. Подано погруддя молодика в розкішних шатах і капелюшку, прикрашеному коштовною золотою прикрасою. Жорстокий вираз обличчя цілком співвідноситься з похмурим пейзажем на тлі, де розігралася гроза і похмуро крокують дві бідолашні постаті. Довгий час портрет пов'язували як з різними художниками початку 16 толіття (найвідоміший з яких був сам Джорджоне), так і з претендентами-можновладцями, серед яких син-злочинець папи римського — Чезаре Борджіа. Але твір цілком укладається в стиль Альтобелло Мелоне. Позбавлене ніжності і м'якості — і суворе обличчя невідомої аристократки на тлі пагорба з фортечними мурами. Можливо, ми знали б більше, аби не загублене ім'я пані, яку пов'язують з зображенням Альди Гамбари. Митець надалі працював по замовам церков, але більше як художник-станковіст. Серед творів цього періоду — триптих «Мадонна з немовлям та Архангел Рафаїл і Товія та янгол». Триптих давно розділено на окремі панелі, « Товія і янгол» перейшли в Ашмолеан музей, Оксфорд, "Мадонна на троні " — в університет Міссурі, США. Дату смерти митця окреслюють третім травня 1543 року. Галерея
Вибрані твори 
Див. також
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
