Альохін Володимир Олексійович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Володимир Альохін.
Альохін Володимир Олексійович
Народився12 вересня 1973(1973-09-12)
Петропавлівка, Станично-Луганський район, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Помер10 серпня 2014(2014-08-10) (40 років)
Переможне, Лутугинський район, Луганська область, Україна
ПохованняЛуганськ
Країна Україна
Діяльністьволонтер
УчасникРосійсько-українська війна (з 2014) і Війна на сході України
У шлюбі зКуліш Олена Борисівна
Нагороди
Народний Герой України

Володи́мир Олексі́йович Альо́хін (1973—2014) — український волонтер; Народний Герой України.

Життєпис

Народився 1973 року в Петропавлівці (Станично-Луганський район). Працював програмістом. Його дружина — Олена Куліш — працювала ведучою розважальних програм на радіо — під псевдонімом Олена Корольова. Родина жила у селищі Переможне Лутугинського району — неподалік Луганського аеропорту.

Олена із чоловіком привозили їжу українським військовим у Луганський аеропорт. При обстрілах ховали в своєму будинку місцевих дітей. Разом із дружиною приїздив до заблокованих мінними полями стареньких сусідів — аби допомогти із харчами та медикаментами. У липні померла мама дружини, ховали під кулями й мінами.

Родину патріотів вистежили бойовики «ЛНР» і захопили 9 серпня 2014-го. Терористи повідомили, що везуть подружжя «на підвал» — у Луганськ. Олену і Володимира викрали на очах її батька (єдина донька); все майно подружжя бандити вкрали чи розтрощили а в їхньому домі окупанти зробили свій штаб.

Застрелений 10 серпня 2014 року бандитами «ЛНР» у селі Переможне (Лутугинський район) з дружиною, Оленою Куліш — за надання волонтерської допомоги українським військовикам[1].

Станом на грудень 2014 року вважався перебуваючим в полоні[2]. Розшукати та поховати їхні тіла вдалося майже через рік. Похований в Луганську.

Без батьків лишилася донька Лера. Виїхала, працює в Києві аспіранткою, вивезла з Луганська дідуся.

Нагороди

7 травня 2016 року Олена Куліш та Володимир Альохін нагороджені відзнакою «Народний Герой України» (посмертно).

Примітки

  1. ↑ Стратили за любов до України [Архівовано 1 листопада 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ Центр звільнення полонених: У терористів залишається ще 490 осіб. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.

Джерела


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.