|
Альбрехт Унзельд
Альбрехт Отто Йоганнес Унзельд (нім. Albrecht Otto Johannes Unsöld; 20 квітня 1905 — 23 вересня 1995) — німецький астроном. Наукова біографіяНародився в Больгаймі. Освіту здобув у Тюбінгенському і Мюнхенському університетах, вчився у фізика Арнольда Зоммерфельда. У 1929 — професор фізики і астрофізики Мюнхенського університету, в 1930—1932 — професор Гамбурзького університету. З 1932 — професор теоретичної фізики, директор Астрономічного інституту та обсерваторії Кільського університету. Основні наукові праці присвячені теорії зоряних атмосфер. У 1927 почав займатися теорією утворення ліній поглинання в спектрах зірок, досліджував вплив різних розширюваних механізмів на форму та інтенсивність ліній поглинання. У 1930 показав, що іонізація водню повинна сильно впливати на стабільність сонячної атмосфери. Знайшов, що в її глибоких шарах, де водень частково іонізований, мають розвиватися конвективні рухи, якими може пояснюватися спостережувана грануляція на поверхні, а також деякі явища сонячної активності. У 1932 розробив метод вагової функції для розрахунку інтенсивностей слабких фраунгоферових ліній і крил сильних ліній. Розрахував таблиці, що описують будову атмосфер Сонця і червоних гігантів. Розглянув теоретичні проблеми, пов'язані з дослідженням хімічного складу атмосфер Сонця і зірок, визначив вміст хімічних елементів в сонячній атмосфері та протуберанцях, вперше отримав надійні оцінки вмісту елементів в атмосфері гарячої зірки (τ Скорпіона). Виконав ряд робіт з радіоастрономії. Автор фундаментальної монографії «Фізика зоряних атмосфер» (1-е вид. 1938, 2-е вид. 1955, рос. пер. 1949). Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1956), Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1957). Астероїд 2842 Унзельд названий на його честь. Публікації
ПриміткиПосилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
