Альбом ( лат . albus, «білий») у Стародавньому Римі являв собою дошку, з нанесеною крейдою або пофарбовану в білий колір, на якій чорним кольором були нанесені укази, едикти та інші публічні повідомлення.
Історія
Таким чином були виставлені Annales Maximi Понтифіка Максима, щорічні едикти претора, списки римських і муніципальних сенаторів (decuriones) і присяжних (album indicum). « Acta Diurna», свого роду щоденна урядова газета, що містить офіційно дозволену розповідь про важливі події в Римі, також була опублікована таким чином.
Спадщина
Середньовічне та сучасне значення альбому, як книги з чистих сторінок, у якій зібрані вірші, автографи, замальовки, фотографії тощо, походить із римського використання. Це, у свою чергу, призвело до сучасного значення альбому як колекції аудіозаписів, випущених як один елемент на компакт-диску, платівці, аудіокасеті чи іншому носії.
Інше відхилення також стосується офіційного списку зрілих студентів університету та списку, до якого єпископ вписує імена священнослужителів єпархії. У законі це слово є еквівалентом mailles blanches, за оренду сплачується срібними («білими») грошима.
Атрибуція