Альбоміцин

Альбоміци́н — нуклеозид-пептидний антибіотик[1]. Вперше одержаний в СРСР мікробіологом Марією Бражниковою разом з Георгієм Гаузе у 1949—1951 роках.

Вводився підшкірно і внутрішньом'язово, переважно дітям при пневмонії тощо.

Примітки

1. Фармацевтическая химия. Л., Медицина, 1966. с. 74-75(рос.)

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Гаузе Г. Ф., Бражникова М. Г. Новый антибиотик — альбомицин (экспериментальные данные и применение в педиатрии) // Новости медицины. 1951. Вып.23. С.3—7. (рос.)