Альберто Непомусено
Альберто Непомусено (порт. Alberto Nepomuceno; 6 липня 1864, Форталеза, Сеара, Бразилія — 16 жовтня 1920, Ріо-де-Жанейро, Ріо-де-Жанейро (штат), Бразилія) — бразильський композитор, диригент, піаніст, органіст, скрипаль і педагог. БіографіяСин Вітора Ауґусто Непомусено і Марії Вірджинії де Олівейра Пайва. Перші уроки отримав у батька, який був скрипалем і органістом. У 1872 році переїхав зі своєю родиною в Ресіфі, де почав вчитися грати на фортеп'яно і скрипці[8]. Навчався в Римі у Джованні Сгамбаті, потім в берлінській Консерваторії Штерна у Теодора Лешетицького (фортеп'яно), і після в Парижі у Олександра Гільмана. Дириґував концертами Товариства народної музики в Ріо-де-Жанейро. З 1895 року викладав в Національному інституті музики в Ріо-де-Жанейро, в 1902—1916 роки — директор (з перервою в 1903—1906 роках). Крім оперної, симфонічної та камерної музики Непомусено багато працював у вокальній царині, займався обробкою бразильських народних мелодій. У 1891 році підготував редакцію вокальних партій Національного гімну Бразилії, пізніше затверджену як офіційну версію. Похований на кладовищі Святого Івана Хрестителя в Ріо-де-Жанейро. Твори
Примітки
Література
Посилання
|