Александрочкін Юрій Михайлович

Александрочкін Юрій Михайлович
Народження28 січня 1937(1937-01-28) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сталінград, РРФСР, СРСР
Смерть29 травня 2008(2008-05-29) Редагувати інформацію у Вікіданих (71 рік)
 Суми, Україна
ПохованняОдеса Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьросіянин
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрживописець художник
НавчанняХарківський художній інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник
Роки творчості1964—2008
ПокровительБорис Косарєв
ПрацівникСумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені Михайла Щепкіна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленНаціональна спілка художників України Редагувати інформацію у Вікіданих

Юрій Михайлович Александрочкін (нар. 28 січня 1937(19370128) м. Сталінград, нині Волгоград, РФ — 29 травня 2008, м. Суми) — український живописець, художник Сумського обласного українського музично-драматичного театру імені М. С. Щепкіна, Сумської художньо-виробничої майстерні Художнього фонду України (1965—1998 рр.), член НСХУ (1974)[1].

Навчання

Ю. Александрочкін навчався в Краснодарському художньому училищі.

В 1964 році закінчив факультет живопису театрально-декоративного відділу Харківського художнього інституту (1964, майстерня Бориса Косарєва).

Творчість

Працював художником-постановником Сумського обласного українського музично-драматичного театру імені М. С. Щепкіна в 1964—1966 роках, художником Сумської художньо-виробничої майстерні Художнього фонду України (1965—1998 рр.).

Від 1998 року — на пенсії. Жив і працював в 1964—2008 роках в місті Суми.

Твори

Основні жанри живопису Ю.Александрочкіна — пейзаж і натюрморт. Невибагливість мотиву компенсується ретельно розробленою колорист. гамою. Також створював символічні композиції.

Картини

  • Графіка —серія «Партизани Сумщини», «Розвідники», «Командир роти автоматників» (усі — 1973);
  • Живопис — «Партизани Сумщини» (1975), «Після бою» (1979), «Три богатирі (С. Ковпак, С. Руднєв, Г. Базима під час партизанського рейду)» (1983), «Перший трактор» (1984), «Степ» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (1987), «Ліс» [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] (1987), «Наближення осені» (1991), «Тихий вечір» (1999).

Роботи в театрі

«Фауст і смерть» О. Левади (ескіз декорацій, 1972 р.), «Людина живе тільки раз» В. Маклакова (декорації, 1974); вистави: «Тополенька моя у червоній хустинці» Ч. Айтматова, «Снігова королева» Є. Шварца (обидві — 1965), «Зачарований вітряк» М. Стельмаха (1966), «Назар Стодоля» Т. Шевченка (1973), «Передвісники» А. Шияна і Ю. Збанацького (1974), «Зірки на ранковому небі» О. Галіна (1986).

Твори зберігаються в Сумському художньому музеї імені Никанора Онацького, Курській картинній галереї, Музеї Лесі Українки (м. Ковель Волинської обл.), Путивльському краєзнавчому музеї (діарами), картинних галереях м. Враца (Болгарія), м. Целле.

Виставки

Брав участь у всесоюзних (1983), всеукраїнських (1971—1974, 1984 рр.), зарубіжних (1991, 1999, м. Целле, Німеччина) виставках.

Персональна виставка в 1997 році у Сумах[2].

Родина

Смерть

Помер Ю. Александрочкін 29 травня 2008 року на 72-му році життя. Похований на Західному кладовищі в Одесі[4].

Примітки

  1. Сумской художник Александрочкин Юрий Михайлович. Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров. Архів оригіналу за 7 вересня 2017.
  2. АЛЕКСА́НДРОЧКІН Юрій Михайлович. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 14 квітня 2017.
  3. Депутат Одеської міської ради Александрочкін Олександр Юрійович. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017. [Архівовано 2017-04-15 у Wayback Machine.]
  4. Лесина Юлия Светлой памяти светлого мастера // Ваш шанс. — 2008. — № 26. — 25 июня.

Література

  • Скарбниця талантів землі сумської: сумські художники-ювіляри 2012 року: рекомендаційний список / Центральна міська бібліотека ім. Т. Г. Шевченка. — Суми, 2012. — 13 с.

Посилання

  • [1] [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об'єднання «АС-Медіа», СумДУ, 2003. — С. 21.