Алгарвське королівство

Алгарвське королівство
порт. Reino do Algarve
порт. Reino dos Algarves
Номінальне королівство в складі Португальського королівства (1249–1910)
У складі Сполученого королівства Португалії, Бразилії й Алгарве (1815–1825)
1249–1910
Прапор Герб
Імовірний прапор Алгарве Герб
Алгарве: історичні кордони на карті
Алгарве: історичні кордони на карті
Королівство Алгарве в складі Королівства Португалія на карті, виданій в 1561 році (захід угорі)
Столиця Сілвеш (до 1576)
Лагуш (1576–1746)
Тавіра
Фару (1746–1910)
Мови Португальська мова
Релігії Католицизм
Форма правління Абсолютна монархія

(1249–1820; 1823–1825; 1828–1834)
Конституційна монархія (1820–1823; 1825–1828; 1834–1910)

Монарх
 - 1249-1279 Афонсу III
 - 1816-1826 Жуан VI
 - 1908-1910 Мануел II
Законодавчий орган кортеси (1820–1910)
Історія
 - Реконкіста березень 1249
 - Бадахоський договір 16 лютого 1267
 - Сполучене королівство Португалії, Бразилії й Алгарве 16 грудня 1815
 - Розпад Сполученого Королівства 15 листопада 1825
 - Скасування 5 жовтня 1910
Населення
 - 1820 c. 500,000 осіб
Валюта Дінейро, реал
Попередник
Наступник
Альмохадський халіфат
Фару (округ)
Перша Португальська Республіка

Алга́рвське королівство́ (лат. Regnum Algarbii; порт. Reino do Algarve від арабського Gharb al-Andalus араб. غَرْب الأنْدَلُس, "Західний аль-Андалус") — номінальне титулярне королівство у складі Португальського королівства, що існувало у 1249—1910 роках. Займало терени сучасного регіону Алгарве на півдні континентальної Португалії.

Це був домініон португальської корони і номінальне королівство, окреме від Португалії, хоча насправді «Алгарвське королівство» не мало інститутів, особливих привілеїв чи автономії. Алгарве був політично дуже схожий на решту португальських провінцій, і «король Алгарве» був лише почесним титулом, заснованим на історії Алгарве як останньої території Португалії, яку було завойовано у маврів під час португальської Реконкісти[1].

Титул король Сілвеша вперше використав Саншу I після першого завоювання алгарвійського міста Сілвеш в 1189 році. За часів його онука, Афонсу III (1210 – 1279), решта Алгарве було остаточно завойовано, тому «король Португалії та Алгарве» став частиною титулів і почестей португальської корони[2].

Історія

Постало в ході Реконкісти, внаслідок завоювання португальцями мусульманського краю аль-Гарб на Піренейському півострові. Після Бадахоського договору (1267) португальські монархи носили титул «королів Португалії й Алгарве». На початку XV столтіття на базі Алгарве була створена комарка, згодом перетворена на провінцію. 1471 року межі Алгарве були розширені на марокканські землі Північної Африки, підкорені португальцями — райони Асіли, Танжера, Сеути, Лараша. Старі землі королівства на Піренейському півострові стали називатися «сьогобічнним Алгарве» (порт. Algarve d'aquém-mar), а нові — «заморським (тогобічним) Алгарве в Африці» (порт. Algarve d'além-mar em África). Відповідно, змінилася назва самого королівства — королі́вство обо́х Алга́рве (порт. Reino dos Algarves), так само як і титул його володарів — «король Португалії й обох Алгарве, сьогобічного і заморського в Африці». 1815 року Алгарвське королівство увійшло до складу Об'єднаного королівства Португалії, Бразилії і обох Алгарве. 1836 року на базі Агларве утворили округ Фару. Королівство припинило існування після повалення монархії в 1910 році.

Примітки

  1. Переписи населення того часу лише посилаються на «Португалію» (1864 та 1878) або «Королівство Португалія» (1890 and 1900), без будь-яких згадок про існування будь-якого спеціального статуту Алгарве, який виглядає як ще одна провінція Португалії.
  2. Understanding the basics of the history to live in Portugal. ALGARVE REAL ESTATE. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 11 грудня 2023. [Архівовано 2021-01-29 у Wayback Machine.]

Джерела

Посилання