Активність (хімія)

Активність елемента розчину — ефективна (уявна) концентрація компонентів з урахуванням різних взаємодій між ними в неідеальному розчині, тобто з урахуванням відхилення поведінки системи від моделі ідеального розчину. Активність — величина, яка характеризує термодинамічні властивості речовин у розчинах. Активність пов'язана із взаємодією частинок розчину, походження якої може бути різне.

Такі властивості розчинів, як пружність пари, температура замерзання і кипіння та ін., пов'язані з активністю речовин, з яких складаються ці розчини. Введення величин активності дає можливість при вивченні реальних розчинів користуватися формулами, виведеними для ідеальних розчинів.

Примітки

Джерела інформації

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:»Вебер», 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання

• Активність (у хімії) [Архівовано 3 травня 2022 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.