Акредитація — сукупність дій, пов'язаних з призначенням і вступом у дію (на посаду) постійного представника держави, глави дипломатичного представництва у певній державі чи міжнародній організації.
У журналістській практиці — офіційно надане журналістам право брати участь у пресконференціях, бути спостерігачами на конференціях, зборах, з'їздах, сесіях парламенту тощо.
У митній справі, акредитація на митниці — це процедура реєстрації та обліку юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на митниці, в результаті якої, Ви отримуєте обліковий номер особи ЗЕД. Акредитація - це одноразова процедура. Однак, якщо у суб'єкта ЗЕД відбулися зміни, зазначені в картці обліку, така особа зобов'язана звернутися до митних органів з метою внесення змін до картки обліку.[1]
В сертифікації, акредитація органів з оцінки відповідності (далі - акредитація) - засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами або вимогам міжнародних чи європейських стандартів, та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності;[2]
Державна акредитація медичного закладу — це офіційне визнання статусу лікувального закладу, наявності у ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження відповідності встановленим критеріям та гарантія високої якості професійної діяльності.
Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Л. І. Боженко; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Афіша, 2004. — 323 c. — Бібліогр.: с. 320—322.
В. М. Матвієнко. Акредитація // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х
