Очолював створене ним ОЗУ до смерті, вів активну політичну діяльність у Киргизстані, легалізувався, домігся закриття всіх кримінальних справ проти себе[4], виграв депутатські вибори до парламенту Киргизстану (Жогорку Кенеш)[5][6].
Вбитий при виході з мечеті в селищі Кок-Жар поблизу Бішкека[7][8].
Життєпис
Народився 6 липня 1960 року в Чолпон-АтіІссик-Кульської області Киргизької РСР, служив у диверсійній розвідці ВДВ СРСР. Після цього став займатися рекетом і вперше потрапив до в'язниці 1988 року. У середині 1990-х відсидів вдруге за вбивство[9].
1993—1997 — був спонсором будівництва меморіалу на честь Чолпон-Ати.
До кінця 1990-х був правою рукою кримінального авторитета Камчібека Кольбаєва.
З 2001 року перебував у розшуку за підозрою у потрійному вбивстві, влітку 2005 року прийшов до Генерального прокурора Киргизстану Азімбека Бекназарова і стверджував, що не скоював злочинів, у яких його звинувачувало МВС країни. В результаті генпрокуратура закрила справу й замінила розшук на підписку про невиїзд[9].
У грудні 2005 — обраний президентом Федерації фехтування Киргизстану.
У січні 2006 — виправданий Першотравневим судом Киргизстану у справі про вбивство трьох людей.
У квітні 2006 року виграв депутатські вибори до парламенту (Жогорки Кенеш) Киргизстану.
Родина
Син загинув навесні 2005 року за таємничих обставин, навчався у 10-му класі, загалом мав 4-х дітей[7]
Перша дружина — вбита у 1990-х роках
Брат Тиничбек Акматбаєв, вбитий у жовтні 2005 року під час інспекційної поїздки до виправної колонії у Молдованівці близ Бішкеку. Був депутатом Жогорку Кенеша Киргизстану
.svg){kind=small}
