|
Акаєв Аскар Акайович
 Аскар Акайович Акаєв (нар. 10 листопада 1944, с. Кизил-Байрак, Чуйська область, Киргизька РСР, СРСР) — киргизький державний та політичний діяч, учений, доктор технічних наук (1980), професор, академік Академії наук Киргизької РСР (Киргизстану) (1984). У 1989–1990 президент Академії наук Киргизької РСР. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Народний депутат СРСР (1989—1991). З 1990 по 2005 — президент Киргизької Республіки (до 1991 року — Киргизької РСР). Іноземний член Російської академії наук. БіографіяНародився 10 листопада 1944 в с. Воронцовка (Кизил-Байрак) Кемінського району Киргизької РСР в сім'ї колгоспника Акая Токоєва. У 1961 році закінчив середню школу із золотою медаллю. З 1961 року працював слюсарем заводу «Фрунземаш» у місті Фрунзе (Бішкек) Киргизької РСР. У 1968 році закінчив з відзнакою Ленінградський інститут точної механіки та оптики. З 1968 року — старший лаборант, аспірант, інженер Ленінградського інституту точної механіки та оптики. У 1972—1973 роках — асистент, старший викладач Фрунзенського політехнічного інституту Киргизької РСР. У 1973—1976 роках — молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник, старший викладач Ленінградського інституту точної механіки та оптики. З 1976 року — старший викладач, доцент, завідувач кафедри Фрунзенського політехнічного інституту Киргизької РСР. У 1980 році захистив докторську дисертацію в Московському інженерно-фізичному інституті. Член КПРС з 1981 року. У 1984 році обраний членом-кореспондентом Академії наук Киргизької РСР, того ж року став академіком АН Киргизької РСР. Аскар Акаєв — професор, почесний доктор і іноземний член РАН, має близько 150 наукових робіт, 43 статті, 7 винаходів. Він підготував 20 кандидатів і 3 докторів наук. Сім його учнів стали лауреатами різних премій. У 1986—1987 роках — завідувач відділу ЦК КП Киргизії. У 1987—1989 роках — віцепрезидент Академії наук Киргизької РСР. У 1989–1990 роках — президент Академії наук Киргизької РСР. 27 жовтня 1990 року обраний президентом Киргизької РСР. У серпні 1991 різко засудив утворення і дії ДКНС, які були супроводжені кровопролиттям (видав ряд указів про бойкотування дій ДКНС на території Киргизької Республіки). Разом з Верховною Радою КР оголосив про проголошення незалежності КР. 21 грудня 1991 приїхав в Алма-Ату і взяв участь у створенні СНД разом з іншими президентами колишніх союзних республік; підписав ряд міжнародних договорів та угод для виходу з кризи. 2 березня 1992 присутній при голосуванні в штаб-квартирі ООН за прийняття Киргизстану в члени ООН. Спостерігав за підняттям прапора Киргизстану біля штаб-квартири ООН. У жовтні 1991 (на виборах) і січні 1994 (на референдумі) — підтверджені президентські повноваження. 24 грудня 1995 — переобраний президентом на другий термін. Його підтримали понад 70 відсотків виборців. 5 квітня 2005 — в результаті гострої політичної кризи склав з себе повноваження президента. 11 квітня 2005 — де-юре парламент республіки (Жогорку Кенеш Киргизької Республіки) прийняв відставку. За даними киргизького МЗС, працює професором в Московського державного університету, займаючи там посаду головного наукового співробітника Інституту математичних досліджень складних систем. Травень 2006 — обраний іноземним членом Російської академії наук за видатні дослідження в галузі оптичної обробки інформації. 2009 — координатор підпрограми «Комплексний системний аналіз і моделювання світової динаміки» Президії РАН. РодинаОдружений. Дві дочки та два сини. Нагороди
Див. такожПримітки
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
