Акатизія

Акатизія (від дав.-гр. ἀ- /a-/ — «не» і καθίζειν /kathízein/ — «сидіти») — клінічний синдром, який характеризується постійним або періодичним неприємним відчуттям внутрішнього рухового неспокою, внутрішньою потребою рухатись або змінювати позу, проявляється в неможливості хворого довго сидіти спокійно в одній позі або довго залишатись без руху.[1][2] Також, як синонім терміну «акатизія», використовують слово «непосидючість»[3].

Причини

Найчастішою причиною акатизії є побічні ефекти лікарських препаратів, насамперед традиційних нейролептиків («типових антипсихотиків») і, меншою мірою, атипових.[4] Рідше акатизія виникає при застосуванні антидепресантів (насамперед груп СІОЗС та СІОЗСіН) та психостимуляторів. Іноді вона може бути викликана хворобою Паркінсона або бути частиною клінічної картини паркінсонізму та інших схожих синдромів.[5] Крім того, акатизія є частим, майже постійним симптомом при опіатному, рідше алкогольному, бензодіазепіновому або барбітуратному абстинентному синдромі; вона може виникати у кокаїнових наркоманів на тлі інтоксикації кокаїном і навіть при післянаркозному пробудженні у здорових осіб.[4]

Термін був введений чеським психіатром Ладиславом Гасковець (чеш. Ladislav Haskovec, 1866—1944) в 1901 році, задовго до появи нейролептиків.[6][7] Після введення в клінічну практику нейролептиків поширеність акатизії значно збільшилася.[8] За даними на 1992 рік, акатізія траплялася в 30 % випадків прийому антипсихотичних засобів. Часто вона поєднується з депресією.[9]

Хоча акатизія може поєднуватися з іншими екстрапірамідними побічними ефектами нейролептиків, у багатьох випадках вона виникає ізольовано.[10]

Примітки

  1. ↑ (англ.)Laoutidis, ZG; Luckhaus, C (May 2014). 5-HT2A receptor antagonists for the treatment of neuroleptic-induced akathisia: a systematic review and meta-analysis. The International Journal of Neuropsychopharmacology. 17 (5): 823—32. doi:10.1017/S1461145713001417. PMID 24286228.
  2. ↑ (англ.)Forcen, FE; Matsoukas, K; Alici, Y (February 2016). Antipsychotic-induced akathisia in delirium: A systematic review. Palliative & Supportive Care. 14 (1): 77—84. doi:10.1017/S1478951515000784. PMC 5516628. PMID 26087817.
  3. ↑ Експериментально-психологічне дослідження в загальній практиці — сімейній медицині. Навчальний посібник для лікарів-інтернів і лікарівслухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти. — 5-е вид., перероблене та доповнене / За заг. ред. Б. В. Михайлова. — Х. : ХМАПО, 2014. — 328 с. — С.196 .Електронне джерело [Архівовано 12 липня 2019 у Wayback Machine.]
  4. ↑ а б Беккер Р.А., Быков Ю.В. Акатизия: клинический анализ патологии с рекомендациями и обзором литературы // Consilium Medicum: Публикации партнеров.
  5. ↑ Szabadi E. Akathisia—or not sitting // British medical journal (Clinical research ed.). — 1986. — Т. 292, № 6527. — С. 1034—1035. — PMID 2870759 .
  6. ↑ Martin Brüne (2002-05). Ladislav Haskovec and 100 Years of Akathisia. The American Journal of Psychiatry. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 24 серпня 2011. [Архівовано 2011-06-12 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Pavel Mohr, Jan Volavka (2002). Ladislav Haskovec and akathisia: 100th anniversary. The British Journal of Psychiatry. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 24 серпня 2011.
  8. ↑ Экстрапирамидные расстройства: Руководство по диагностике и лечению / Под ред. В.Н. Штока, И.А. Ивановой-Смоленской, О.С. Левина. — Москва : МЕДпресс-информ, 2002. — P. 608. — ISBN 5-901712-29-3.
  9. ↑ Жиленков О.В. . — Т. 5.
  10. ↑ Фармакотерапия в неврологии и психиатрии: [Пер. с англ.] / Под ред. С. Д. Энна и Дж. Т. Койла. — Москва : ООО: «Медицинское информационное агентство», 2007. — P. 800 с.: ил. — 4000 прим. — ISBN 5-89481-501-0.
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.