Ажен (регбійний клуб)

Спортінг Юньон Ажен Ло-і-Гаронна
фр. Sporting union Agen Lot-et-Garonne
Повна назва Sporting union Agen Lot-et-Garonne
Коротка назва Ажен
Засновано 1908
Населений пункт Ажен, Франція
Стадіон Арманді
Вміщує 14 000
Президент Ален Тінго
Ліга Топ 14
2015—2016 13
Домашня
Виїзна

Спортінг Юньон Ажен Ло-і-Гаронна (фр. Sporting union Agen Lot-et-Garonne), або просто Ажен — французький регбійний клуб, який виступає у вищій лізі національного чемпіонату (Топ 14). Команда базується в місті Ажен (департамент Ло і Гаронна). Домашні матчі команда проводить на арені Арманді, що вміщає 14 тисяч глядачів. Заснований в 1908 році колектив вийшов в Топ 14 за підсумками сезону 2009/2010, коли то команда стала переможцем Другого дивізіону (Про Д2). Ажен також виступає у другому за значимістю європейському турнірі — Європейському кубку з регбі. Традиційні кольори клубу — синій і білий, однак під час тривання міжнародних матчів сезону 2006/2007 команда використовувала оранжеву форму.

Історія

Клуб було засновано в 1908 році. Команда вперше стала учасником фіналу чемпіонату Франції у 1930 році. Тоді синьо-білі зустрілися з Кіяном і виграли з рахунком 4:0. У наступні роки команда стала переможцем турніру Шаленж Ів дю Мануар (1932) і його фіналістом у 1933. Перша удача наступного десятиліття випала на 1943 рік: Ажен завоював кубок Франції, обігравши в фіналі Бордо-Бегль (11:4). У тому ж році команда вийшла у фінал чемпіонату, проте зробити дубль регбісти не зуміли (поразка від Авірон Байонне, 0:3). У 1945 році клуб все ж таки став чемпіоном, в вирішальному матчі гравці Ажена переграли суперників з Лурду (7:3). Крім того, колектив знову виграв кубок Франції, підсумкова перемога була здобута над Монтферрадом (14:13). На 1940-ті роки припав ще один фінал чемпіонату, в якому Ажен програв Тулузі з рахунком 3:10.

Протягом наступних десяти років клуб не завоював жоден титул, зате 60-ті роки принесли в колекцію Ажена нові трофеї. У 1962 році команда стала триразовим чемпіоном країни завдяки перемозі над Безьє Еро в фіналі сезону (14:11). Через рік регбісти виграли Шаленж, розгромивши Брів (11:0). У 60-х Ажен виграв щит Бреннуса — головний приз чемпіонату Франції ще двічі: в 1965 (перемога над Брів) і 1966 (Дакс) роках.

Нова декада в історії клубу вийшла не досить вдалою. Клуб програв у фіналі Шаленж: опоненти з Тулона переграли синьо-білих з невеликою різницею — 22:25. Аналогічний результат спіткав Ажен і в фіналі Шаленж у 1975 році, коли клуб програв Безьє Еро з рахунком 12:16. Проте, Ажен зумів взяти реванш, перемігши команду Безьє в підсумковому матчі чемпіонату Франції 1976 року (13:10). Таким чином, команда взяла перший за десять років титул найкращої команди країни.

Головні успіхи клубу припали переважно на 80-ті роки. У 1982 році, перевершивши в фіналі Авірон Байонне (18:9), команда здобула титул національних чемпіонів. В наступному сезоні Ажен значно обіграв Тулон в матчі за титул переможця Шаленж (29:7). У 1984 році колектив знову вийшов у фінал чемпіонату країни, в якому, втім, поступився команді Безьє Еро. Настільки ж невдалим виявився фінал 1986 року, Ажен програв матч проти Тулузи. Чергова срібна медаль дісталася регбістам у 1987 році (Шаленж), коли вони поступилися Греноблі. Нарешті, в 1988 році Ажен виграв чемпіонат — вирішальна зустріч з Тарб завершилася перемогою з рахунком 9:3.

Надалі результативність команди дещо спала. У фіналі чемпіонату 1990 Ажен програв зустріч з Рейсінг (12:22). У 1992 році команда виграла останній на даний момент Шаленж Ів дю Мануар (перемога у фіналі над Нарбонн, 23:18). 1998 рік ознаменувався першим виходом у фінал єврокубка: Ажен став учасником фіналу Європейського кубку з регбі. Протистояння двох французьких клубів: Ажена та Коломьє завершилося розгромною перемогою суперника (5:43). 8 червня 2002 клуб зустрівся з Біарріц Олімпік в фіналі чемпіонату і програв.

Один з найкращих гравців клубу в останні роки є фіджийський вінгер Рупені Каукаунібука. Команда повернулась в елітний дивізіон в 2010 році здебільшого завдяки його висококласній грі. Однак у вересні 2010 року його було виключено з команди. Згодом Каукаунібука з'явився в складі Тулузи.

Досягнення

Топ 14

  • Чемпіон: 1930, 1945, 1962, 1965, 1966, 1976, 1982, 1988
  • Фіналіст: 1943, 1947, 1984, 1986, 1990, 2002

Шаленж Ів дю Мануар

  • Переможець: 1932, 1963, 1983, 1992
  • Фіналіст: 1933, 1970, 1975, 1987

Кубок Франції

  • Переможець: 1943, 1945

Європейський кубок з регбі

  • Фіналіст: 1998

Шаленж Арман Вакеран

  • Переможець: 1999

Про Д2

  • Переможець: 2010

Фінальні матчі

Дата Чемпіон Фіналіст Результат Стадіон Вболівальники
18 травня 1930 Ажен Кіян 4:0 Парк Лескюр, Бордо 28 000
21 березня 1943 Авірон Байонне Ажен 3:0 Парк де Пренс, Париж 28 000
7 квітня 1945 Ажен Лурд 7:3 Парк де Пренс, Париж 30 000
13 квітня 1947 Тулуза Ажен 10:3 Стад де Пон Жюмо, Тулуза 25 000
27 травня 1962 Ажен Безьє Еро 14:11 Муніципальний стадіон, Тулуза 37 705
23 травня 1965 Ажен Брів 15:8 Жерлан, Ліон 28 758
22 травня 1966 Ажен Дакс 9:8 Муніципальний стадіон, Тулуза 28 803
23 травня 1976 Ажен Безьє Еро 13:10 Парк де Пренс, Париж 40 300
29 травня 1982 Ажен Авірон Байонне 18:9 Парк де Пренс, Париж 41 165
26 травня 1984 Безьє Еро Ажен 21:21 Парк де Пренс, Париж 44 076
24 травня 1986 Тулуза Ажен 16:6 Парк де Пренс, Париж 45 145
28 травня 1988 Ажен Тарб 9:3 Парк де Пренс, Париж 48 000
26 травня 1990 Рейсінг Ажен 22:12 Парк де Пренс, Париж 45 069
8 червня 2002 Біарріц Олімпік Ажен 25:22 Стад де Франс, Сен-Дені 78 457
Рік Переможець Результат Фіналіст
1932 Ажен Ліон
1933 Ліон Ажен
1963 Ажен 11:0 Брів Коррез
1970 Тулон 25:22 Ажен
1975 Безьє Еро 16:12 Ажен
1983 Ажен 29:7 Тулон
1987 Гренобль 26:7 Ажен
1992 Ажен 23:18 Нарбонн
Рік Переможець Результат Фіналіст
1943 Ажен 11:4 Стад Бордле
1945 Ажен 14:13 АС Монтферрад

Європейський щит

Рік Переможець Результат Фіналіст Стадіон Вболівальники
1998 Коломьє 43:5 Ажен Стад де Септ-Дені, Тулуза 12 500

Про Д2 плей-офф

Рік Переможець Результат Фіналіст Стадіон Вболівальники
2014 Стад Рошель 31:22 Ажен Шабан-Дельмас, Бордо 33 262
2015 Ажен 16:15 Стад Монтуа Ернест-Валлон, Тулуза

Сезон 2016—2017 Про Д2[1]

2016–2017 Про Д2 Таблиця читати · редагувати · обговорення
Клуб І В Н П БЗ БП Різ. ЗБ ВБ Б
1 Ойонна 19 12 0 7 541 407 +134 5 5 58
2 Ажен 19 12 1 6 501 397 +104 3 3 56
3 Монтобан 19 12 0 7 462 322 +140 4 2 54
4 Коломьє 19 12 0 7 473 350 +123 3 2 53
5 Мон-де-Марсан 19 11 0 8 426 383 +43 2 6 52
6 Біарріц Олімпік 19 11 0 8 455 424 +31 1 3 48
7 Каркассон 19 10 1 8 422 396 +26 2 2 46
8 Стад Орійяк 19 10 0 9 408 434 –26 3 3 46
9 Ангулем 19 10 1 8 358 382 -24 1 1 44
10 Перпіньян 19 8 1 10 419 407 +12 5 3 42
11 Дакс 19 9 0 10 413 483 -70 1 4 41
12 Нарбонн 19 9 1 9 365 474 −109 1 0 39
13 Безьє Еро 19 7 0 12 418 391 +27 6 3 37
14 Ванн 19 5 2 12 383 480 −97 1 5 30
15 Альбі 19 6 2 11 372 505 −133 0 2 30
16 Бургуен Жальє 19 3 1 15 308 489 −181 1 4 19
Зелений фон Чемпіони, автоматичний аванс до Топ 14.
Голубий фон Команди, які вийшли у плей-офф
Червоний фон Команди, які вилітають в Федераль 1.

Примітки:Якщо дві команди здобули таку саму кількість балів, їх позиція вираховується по результатам різниці зібраних балів.

Знамениті гравці

Французькі гравці

Міжнародні гравці

Примітки

  1. Classement PRO D2. Ligue Nationale de Rugby (French) . Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 28 December 2016.