Родом із селянської родини. Отримав військову освіту, закінчив військову академію в Мюнхені в 1912 р У роки Першої світової війни командував батальйоном, в кінці війни служив в Генеральному штабі.
Після війни командував батальйоном у фрайкорі Франца фон Еппа. У 1923 р виступив на захист Гітлера, в зв'язку з чим був змушений покинути рейхсвер. У тому ж році брав участь в нацистському путчі і провів 6 місяців в ув'язненні.
З 1924 входить у вище керівництво СА, з 1925 - квартирмейстерНСДАП. Ернст Рем присвоїв йому звання обергруппенфюрера СА і призначив начальником автомобільної служби СА. У 1930 р був заснований Націонал-соціалістичний автомобільний корпус, перейменований в 1931 р в НСКК, як підрозділ СА. Після смерті Рема Гітлер виділив НСКК в якості самостійної організації, хоча фактично з тих пір вона була під контролем СС.
Під час війни відповідав за транспорт в рейху, в тому числі на окупованих територіях.
Посмертно отримав найвищу нагороду рейху - Німецький орден. Його наступником був призначений Ервін Краус. До теперішнього часу Гюнляйн є почесним громадянином міст Байройт і Арвайлер.
Miller, Michael (2015). Leaders Of The Storm Troops Volume 1. England: Helion & Company. ISBN978-1-909982-87-1.
Schmitz-Berning, Cornelia: Vokabular des Nationalsozialismus. de Gruyter, Berlin, New York 2000, ISBN 3-11-016888-X, p. 439.
Hochstetter, Dorothee: Motorisierung und „Volksgemeinschaft“. Das Nationalsozialistische Kraftfahrkorps (NSKK) 1931–1945. Oldenbourg, München 2004, ISBN 3-486-57570-8.
Bastian, Till: High Tech unterm Hakenkreuz. Von der Atombombe bis zur Weltraumfahrt. Militzke, Leipzig 2005, ISBN 3-86189-740-7, p. 45.
Weiß, Hermann (Hrsg.): Biographisches Lexikon zum Dritten Reich. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2002, ISBN 3-596-13086-7.