Агролісництво

Агролісни́цтво — це інтегрована система управління земельними ресурсами, яка поєднує вирощування сільськогосподарських культур, дерев і утримання тварин на одній території. Такий підхід сприяє підвищенню продуктивності, збереженню природних ресурсів, підвищенню біорізноманіття та зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище.

Лісопасовище

Історія

Термін «агролісництво» запровадив у 1973 році канадський лісник Джон Бене. Як науковий напрям розвивається у ХХ столітті, хоча сама концепція охоплює сільськогосподарські практики, що існували тисячоліттями, про що стає відомо завдяки етноботанічним дослідженням антропологів. Наприклад, виявлено, що люди з давніх часів вдосконалювали екосистеми через кероване випалювання лісів або створювали багатофункціональні ландшафти, комбінуючи сади, ліси й гаї. Їхній підхід до управління природою фактично став основою для сучасного агролісництва.[1]

Переваги та користь

Методи агролісництва можуть мати певні переваги перед традиційними методами сільського господарства та лісництва. Вони полягають у підвищеній продуктивності, економічній вигоді та більшому розмаїтті екологічної продукції.

  • Економічні та продуктивні переваги:
    • Агролісництво дозволяє збільшити виробництво деревини, фруктів, горіхів та інших продуктів.
    • Допомагає підвищити родючість ґрунту, що сприяє зростанню врожаїв.
  • Екологічні вигоди:
    • Підвищення біорізноманіття через додавання різних видів рослин на одній ділянці.
    • Зменшення ерозії ґрунту та забруднення води.
    • Сприяє боротьбі зі змінами клімату через висадку посухостійких дерев та секвестрацію вуглецю.
  • Соціальні переваги:
    • Зниження рівня бідності завдяки вирощуванню товарних деревних продуктів.
    • Поліпшення продовольчої безпеки завдяки збільшенню різноманітності та кількості їстівних культур.
    • Більш здорове харчування через доступ до різних продуктів.
  • Додаткові екологічні переваги:
    • Зменшення необхідності в хімікатах (інсектициди, гербіциди).
    • Покращення якості середовища проживання для птахів, тварин та інших живих істот.
    • Естетична привабливість через збільшення зелених насаджень.[2]

Застосування

  1. Смуги дерев і чагарників:
    • Висаджуються для захисту полів від вітру та ерозії ґрунтів.
    • Допомагають підтримувати мікроклімат.
  2. Сільськогосподарські культури:
  3. Тваринництво:
    • Тварини можуть випасатися між деревами, використовуючи територію без шкоди для сільськогосподарських культур.
  4. Лісові насадження:
    • Забезпечують додатковий дохід через вирощування деревини, фруктів, горіхів або інших продуктів.

Агролісництво в Україні

Агролісництво є важливим інструментом для збереження ґрунтів, підвищення врожайності та сталого розвитку, особливо з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов України.

  • Ґрунтово-кліматичні умови:
    • Україна має високородючі ґрунти, але вони часто страждають від ерозії. Лісосмуги в агролісництві допомагають цьому запобігти.
    • У посушливих регіонах дерева створюють сприятливий мікроклімат, що покращує врожайність.
  • Захисні лісосмуги:
    • Вони традиційно використовуються для захисту полів, але потребують відновлення. Агролісництво допомагає втілити це завдання.
  • Багатофункціональні дерева:
    • Насадження дерев можуть бути джерелом деревини, плодів, горіхів і інших продуктів, корисних для фермерів.
    • Популярні види дерев включають дуб, акацію, горіх, шовковицю тощо.
  • Поєднання з тваринництвом:
    • Випасання худоби в агролісових зонах допомагає економити на кормах і підтримувати родючість ґрунту.
  • Органічне землеробство:
    • Агролісництво сприяє екологічному веденню сільського господарства, зменшуючи використання хімікатів.

Примітки

  1. ↑ Mudge, Ken; Gabriel, Steve (2014). Farming the Woods: an integrated permaculture approach to growing food and medicinals in temperate forests. White River Junction, VT: Chelsea Green Publishing. с. 23. ISBN 978-1-60358-507-1.
  2. ↑ Общие сведения об агролесоводстве (методы, бизнес).

Посилання