Агнеса Австрійська (1928–2007)

Агнеса Австрійська
нім. Agnes von Österreich
Ім'я при народженніАгнеса Крістіна Франциска Кароліна Терезія Рафаела Йоганна Магдалена Губерта Йозефа Ігнатія
ПсевдоАгнеса Габсбург-Лотаринзька
Народилася14 грудня 1928(1928-12-14)[1]
Persenbeug Castled, Перзенбойг-Готсдорф, Мельк (округ), Нижня Австрія, Австрія
Померла31 серпня 2007(2007-08-31)[1] (78 років)
Відень, Австрія
ПохованняВідень
Країна Австрія
Діяльністьаристократка
Титулпринцеса фон унд цу Ліхтенштейн
Конфесіякатолицтво
РідГабсбурги, Ліхтенштейни
БатькоГуберт Сальватор Австрійський
МатиРозмарі цу Сальм-Сальм
Брати, сестриВалерія Австрійська
У шлюбі зКарл Альфред Ліхтенштейн
ДітиДомінік, Андреас, Ґреґор, Александра, Марія Пія, Катерина, Брігітта
Герб
Герб

Герб дому Ліхтенштейнів

Агнеса Австрійська (нім. Agnes von Österreich), також Агнеса Габсбург-Лотаринзька (нім. Agnes von Habsburg-Lothringen), повне ім'я Агнеса Крістіна Франциска Кароліна Терезія Рафаела Йоганна Магдалена Губерта Йозефа Ігнатія (нім. Agnes Christina Franziska Karoline Theresia Raphaela Johanna Magdalena Huberta Josepha Ignatia), ( 14 грудня 1928 — 31 серпня 2007) — австрійська ерцгерцогиня з династії Габсбургів, донька австрійського ерцгерцога Губерта Сальватора та принцеси цу Сальм-Сальм Розмарі, дружина принца фон унд цу Ліхтенштейна Карла Альфреда.

Біографія

Агнеса народилась 14 грудня 1928 року в австрійському замку Персенбог, резиденції її батьків. Була другою дитиною та старшою донькою в родині австрійського ерцгерцога Губерта Сальватора та його дружини Розмарі цу Сальм-Сальм. Мала старшого брата Фрідріха Сальватора. Згодом сімейство поповнилося одинадцятьма молодшими дітьми.[2] Окрім замку Персенбог, у віданні родини перебувала Кайзервілла у Бад-Ішлі.

Замок Персенбог у 2014 році

У віці 20 років Агнеса взяла шлюб із 38-річним принцом Карлом Альфредом фон унд цу Ліхтенштейном. Наречений доводився молодшим братом правлячому князю Ліхтенштейна Францу Йосипу II. Вінчання пройшло 17 лютого 1949 року у замку Персенбог. На весіллі були присутніми представники багатьох королівських родин. У пари народилося семеро дітей:[3]

  • Домінік (1950—2009) — був одружений з Євою Марією Лоеш, дітей не мав;
  • Андреас (нар. 1952) — одружений із Сильвією Прієто та Фігероа, дітей не має;
  • Ґреґор (нар. 1954) — неодружений, дітей не має;
  • Александра (1955—1993) — була одружена з Гансом Ловреком, дітей не мала;
  • Марія Пія (нар. 1960) — дипломат, представниця Ліхтенштейна в ООН та ОБСЄ, одружена з Максом Котбауером, має сина;
  • Катерина (нар. 1964) — перебуває у другому шлюбі з Ендрю Ґемоном, має сина від першого шлюбу;
  • Брігітта (нар. 1967) — дружина графа Отто Янковича, має сина та доньку.

Карл Альфред займався політикою, перебудовою князівських лісових господарств в Австрії, був членом рад директорів у різних компаніях.[4] Помер у листопаді 1985 року.[5]

Агнеса пішла з життя у Відні 31 серпня 2007 року, переживши старшу доньку. Похована разом із нею та чоловіком на цвинтарі Кахленбергердорф.[6]

Генеалогія

Карл Сальватор Австрійський
 
Марія Іммакулата Неаполітанська
 
Франц Йосиф I
 
Єлизавета Баварська
 
Альфред цу Сальм-Сальм
 
Роза фон Лютцов
 
Фрідріх Тешенський
 
Ізабелла фон Крой
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Франц Сальватор Австрійський
 
 
 
 
 
Марія Валерія Австрійська
 
 
 
 
 
Емануель цу Сальм-Сальм
 
 
 
 
 
Марія Крістіна Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Губерт Сальватор Австрійський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Розмарі цу Сальм-Сальм
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Агнеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. Наймолодший брат народився вже після одруження Агнеси.
  3. Всі вони народилися у Відні.
  4. Принц Карл Альфред Ліхтенштейн [1] [Архівовано 23 квітня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Короткі відомості про Карла Альфреда Ліхтенштейна [2][недоступне посилання] (нім.)
  6. Цвинтар Кахленбергердорф [3] [Архівовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання