Агафонов Євген Андрійович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Агафонов.
Агафонов Євген Андрійович
Народився29 січня (10 лютого) 1879
Харків, Російська імперія
Помер12 червня 1955(1955-06-12) (76 років)
Нью-Гейвен
ПохованняАнсоніа
Країна Російська імперія
 США
Діяльністьхудожник
Alma materХарківське реальне училищеd і Петербурзька академія мистецтв
ВчителіБезперчий Дмитро Іванович, Ковалевський Павло Осипович, Рубо Франц Олексійович, Дмитро Кардовський і Рєпін Ілля Юхимович
УчасникПерша світова війна
Жанрпортрет, пейзаж і натюрморт

Євге́н Андрі́йович Агафо́нов (нар. 10 лютого 1879, Харків — пом. 12 червня 1955, Нью-Гейвен, Коннектикут, США) — український, російський й американський художник і критик.

Життєпис

Народився 29 січня [10 лютого] 1879(18790210) в Харкові (нині Україна) в купецькій сім'ї.

У 1896 закінчив Харківське реальне училище. У Харкові відвідував заняття художника Дмитра Безперчого.

У1899-1907 навчався в Петербурзькій академії мистецтв, де його викладачами були зокрема Павло Ковалевський, Франц Рубо, Дмитро Кардовський, Ілля Рєпін.

За участь у демонстрації біля Казанського собору 4 березня 1901 висланий зі столиці та засланий до Охтирки. Надалі мешкав у Харкові[1].

За дипломну картину «Ломовики» на обласній Південноросійській виставці у Катеринославі у 1910 нагороджений Золотою медаллю.

У 1905—1907 ілюстрував харківські сатиричні журнали «Штик», «Меч», «Злой дух» та інші.

У Харкові у 1906-1910 був членом Товариства харківських художників; у 1911—1913 — організатором і членом об'єднання «Кільце»; у 1907—1912 очолював студію «Блакитна лілія» в якій тоді навчалися Марія Синякова, Олексій Почтенний; у 1913 вступив до групи «Бубновий валет»[1].

Протягом 1913—1914 жив у Москві, звідки з початком Першої світової війни пішов до армії.

У 1918 повернувся до Харкова, був членом «Художнього цеху».

У 1919 вів Майстерню малювання та живопису Пролеткульту.

У 1920 емігрував за кордон. З 1923 жив у США.

Помер 12 червня 1955 у Нью-Гейвені (штат Коннектикут). Похований у місті Ансоніа.

Творчість

У період життя в Російській імперії писав картини на українську тематику:

  • «Ярмарок у Сорочинцях» (1902);
  • «Зустріч» (1906);
  • «Зелене з синім» («Дворик») (1906);
  • «У селі» (1906);
  • «Дівчата» («На полі») (1908).

Жанр портета був провідним у творчості художника. Створив портрети: П. Кондевського, О. Агафонової (дружини), О. Александрова (адвоката лейтенанта Петра Шмідта), усі — 1906; актриси Віри Комісаржевської, 1908; мистецтвознавця і художника Д. Гордєєва, 1913; піаністки Ксенії Синякової-Асєєвої, 1914, а також рисунки з мотивом оголеної моделі, груповий портрет художників Харкова, 1918. Написа кілька автопортретів (1913), автопортрет із палітрою, «Маски» (1935) та інші. Автор пейзажів:

  • «Свіжий сніг на квітнучих настурціях» (1906);
  • «Ефект супроти сонця» (1906);
  • «Водяне» (1908).

У 1908–1911 роках писав декоративні панно і оформлював вистави в театрі-кабаре «Голубе око», зокрема «Незнайомку» Олександра Блока.

В еміграції працював у галузі графіки, торговельної реклами і станкового живопису, створював портрети, пейзажі, натюрморти в реалістичному стилі. Зокрема написав картини:

  • «Туземки острова Барбадос» (1929);
  • «Російська фермерша» (1935);
  • «Котедж у Коннектикуті» (1940);
  • «Тройка» (1949);
  • «Ілля Муромець» (1949).

Виступав як художній критик. Автор праць:

  • «В защту имрессионизма» // Харьковская жизнь, 18 квітня 1906;
  • «Студенческая выставка картин» // Современное обозрение, 16 грудня 1906;
  • «XXXV Передвижная выставка картин» // Утро, 16 вересня 1907;
  • «Академия художеств. Очерки» // Утро, 12 березня 1908;
  • «Выставка картин в городском музее» // Утро, 12 березня 1908;

Брав участь у мистецьких виставках у Санкт-Петербурзі у 1903, 1907 роках, Харкові у 1903, 1905—1907, 1909—1912, 1918—1919, 1929 роках, Києві у 1908, 1910—1911 роках, Курську у 1910—1911 роках, Москві у 1913 року. У США брав участь у виставках Товариства незалежних художників у 1929 році і галереї «Френч» у 1931 році в Нью-Йорку. Персональні виставки відбулися в галереї Каз-Дельбо в Нью-Йорку у 1931 році і публічній бібліотеці Дербі у 1943 році.

Роботи художника зберігаються у Лебединському краєзнавчому музеї та зберігалися в Харківському художньому музеї, проте були знищені під час німецько-радянської війни (залишились окремі малюнки, театральні ескізи).

Примітки

  1. ↑ а б Агафонов Евгений Андреевич / Хронос. [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Література