Авсеєвич Олександр Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Авсеєвич.
Авсеєвич Олександр Олександрович
Народився23 листопада 1899(1899-11-23)[1]
Козинщинаd, Лепельський повітd, Вітебська губернія, Російська імперія
Померне раніше 1957
Москва, Російська імперія
Країна Російська імперія
 Російська республіка
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльністьвоєначальник, солдат
УчасникДруга світова війна і німецько-радянська війна
Військове званнягенерал-лейтенант авіації[d] і генерал-лейтенант авіації[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден Леніна — 1945Орден Леніна — 1945Орден Червоного Прапора  — 1942Орден Червоного Прапора  — 1944
Орден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеня— 1943Орден «Знак Пошани»  — 1937Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» — 1945
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» — 1938
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Заслужений працівник НКВС— 1942

Авсеєвич Олександр Олександрович (23 листопада 1899(1899-11-23), Козинщинаd, Лепельський повітd, Вітебська губернія, Російська імперія — не раніше 1957, Москва) — військовий контррозвідник, помічник начальника СМЕРШ (квітень — червень 1943), начальник Управління повітряної магістралі Аляска-Сибір, яка використовувалася для перегонки літаків, що поставлялись з США по ленд-лізу, генерал-лейтенант авіації (19 серпня 1944).

Ранні роки

Народився 1899 року в сім'ї селянина-середняка в селі Козинщина Лепельського повіту Вітебської губернії. З липня 1916 працював чорноробом на гільзовому заводі, з лютого 1917 обліковець-табельщик шапкової майстерні Гвардійського економічного товариства. У 1916 екстерном закінчив вище початкове училище.

З 1919 — в РСЧА, з квітня 1919 начальник ротної розвідки у 2-му Радянському литовському стрілецькому полку, Західний фронт. Воював проти німецьких і литовських військ, у серпні 1919 поранений, перебував на лікуванні в госпіталі. З квітня 1920 служив писарем в 13-му запасному полку, Єльня, з жовтня 1920 — діловод військкомату в Волосовицькій волості Лепельського повіту. У 1921 р закінчив народну школу в с. Гущино-Прудок Лепельського повіту.

В органах ВЧК-ОГПУ-НКВД-СМЕРШ

  • з 1922 — співробітник для доручень, помічник уповноваженого Вітебського губвідділу ГПУ по Лепельскому повіту,
  • з лютого 1923 — помічник уповноваженого прикордонного відділення № 2, м. Ушачі Полоцького округу,
  • з жовтня 1923 — помічник уповноваженого Смоленського губвідділу ГПУ по Демидівському повіту,
  • з листопада 1925 — помічник уповноваженого Смоленського губвідділу ГПУ,
  • з жовтня 1926 — уповноважений особливого відділу ОГПУ по 11-му стрілецькому корпусу.
  • з лютого 1927 до 03.03.28 — в Вищій прикордонній школі ОГПУ СРСР;
  • уповн. ОВ ОГПУ 6 кав. див., Гомель, квітень 1928 — жовтень 1930;
  • оперпрацівник 6 групи ПП ОГПУ по БВО, 10.1930-1931;
  • уповн., оперуповн. ОВ ПП ОГПУ по БВО, 1931-06.1934; в 1932 р закінчив авіашколу товариства «Динамо»;
  • пом. нач. 3 від-я ОВ УГБ НКВС УРСР, 07.1934-16.08.34;
  • 16 серпня 1934 відряджений у розпорядження УНКВД по Далекосхідному краю. Згодом повернувся до Білорусі, до 4 грудня 1936 був начальником 6-го відділення ОВ УГБ НКВС БРСР;

З 15 грудня 1936 працював у центральному апараті військової контррозвідки. Під час «чисток» 1937–1938 брав участь в слідстві у справах М. М. Тухачевського та інших високопоставлених військових, зокрема комдива Д. А. Шмідта.

  • нач. 2 від-я (по ВВС), 5 отд. ГУДБ НКВС СРСР 15.12.36-01.09.37;
  • нач. 3 від-я 5 від. ГУДБ НКВС СРСР 01.09.37-04.38;
  • нач. від-я 2 упр. НКВС СРСР у квітні — жовтні 1938;
  • співр. 4 від. ГУГБ НКВС СРСР 09.1938-1939;
  • заст. нач. 1 від-я 4 від. ГУДБ НКВС СРСР 01.11.39 — 09.04.40;
  • нач. 3 від-я 4 від. ГУДБ НКВС СРСР 09.04.40 — 03.1941;
  • нач. від-я і заст. нач. 2 від. 3 упр. НКО СРСР березень-квітень 1941;
  • нач. 2 від. 3 упр. НКО СРСР 04.1941-17.07.41;
  • нач. 2 від. УТО НКВС СРСР 22.08.41-29.04.43;
  • пом. нач. ГУКР СМЕРШ по Північно-Західному фронту, 29.04.43-09.07.43.

В авіації

  • З 15 червня 1943 — заступник начальника Головного управління ЦПФ при РНК СРСР — начальник Управління повітряної магістралі Москва-Уелькаль (магістраль використовувалася для перегонки літаків, що поставлялися з США по ленд-лізу),
  • з 1946 — заступник начальника ГУ ЦПФ з загальних питань, з грудня 1946 — по міжнародним сполученням,
  • з серпня 1952 — помічник начальника ГУ рос. ГВФ по матеріально-технічному забезпеченню.
  • З 24 січня 1953 — у розпорядженні головкому ВПС СРСР.
  • 16 липня 1953 звільнений у запас через хворобу.
  • З жовтня 1953 по 1954 працював заступником начальника, потім в.о. начальника управління у Міністерстві транспорту і шосейних доріг СРСР.

Звання

  • Старший лейтенант ГБ (23 березня 1936);
  • Капітан ГБ (5 квітня 1940);
  • Бригадний комісар (червень 1941);
  • Майор ГБ (10 вересня 1941);
  • Полковник ГБ (14 лютого 1943);
  • Генерал-майор (26 травня 1943)
  • Генерал-лейтенант авіації (19 серпня 1944)

Постановою РМ СРСР № 889-409 від 20 липня 1957 позбавлений звання з формулюванням «за порушення соц. законності при веденні слідства і фальсифікацію слідчих справ».

Нагороди

  • 2 ордени Леніна (21 лютого 1945, 18 серпня 1945),
  • 3 ордени Червоного Прапора (23 листопада 1942, 3 листопада 1944),
  • орден Вітчизняної війни I ступеня (28 жовтня 1943),
  • орден «Знак Пошани»(22 липня 1937),
  • нагрудний знак «Заслужений працівник НКВС» (2 лютого 1942),
  • 6 медалей.

Посилання

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
  1. ↑ Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности: 1941—1954 — Мемориал, 2010. — ISBN 966-95519-0-0