Авер'янова Тетяна Михайлівна

Авер'янова Тетяна Михайлівна
Народилася30 травня 1939(1939-05-30)[1]
Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Померла6 листопада 2008(2008-11-06) (69 років)
Санкт-Петербург, Росія[1]
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьбіолог
Alma materБіологічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd (1962)[1]
Галузьботаніка, еволюційна біологія і історія біології
ЗакладЛенінградський державний університет[1]
S.I. Vavilov Institute for the History of Natural Science and Technologyd[1]
Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН[2]
Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН[2]
Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН[2]
Санкт-Петербурзький науковий центр РАНd[1]
Науковий ступінькандидат біологічних наук[1]
Науковий керівникK. M. Zavadskiĭd
CMNS: Авер'янова Тетяна Михайлівна у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Авер'янова.

Тетяна Михайлівна Авер'янова (30 травня 1939(19390530) — 6 листопада 2008) — радянська і російська науковиця, кандидатка біологічних наук (1973); ботанікиня, еволюціоністка, фахівчиня в галузі популяційної біології та історик біології. Центральною темою наукових досліджень був історичний розвиток еволюційної теорії. Основні наукові праці присвячені вивченню внеску робіт в галузі прикладної ботаніки у розвиток теорії еволюції. Протягом 1967—1977 років працювала під керівництвом одного з творців школи радянських еволюціоністів Кирила Михайловича Завадського[ru][3]. Її історико-критичні нариси демонструють цінність науково-практичних досліджень для розвитку теоретичних проблем біології[4].

Життєпис

1962 року закінчила біолого-ґрунтовий[ru] Ленінградського державного університету, де працювала лаборанткою до 1967 року. Після цього працювала молодшою науковою співробітницею в Ленінградському відділенні Інституту історії природознавства і техніки АН СРСР[ru] (ЛВ ІІПТ) під науковим керівництвом К. М. Завадського. 1973 року захистила кандидатську дисертацію з теми: «До історії проблеми популяцій у вищих рослин (За матеріалами вітчизняних досліджень в галузі прикладної ботаніки до 40-х років XX століття)» (спеціальність 07.00.10 — історія науки і техніки). 1975 року сектор історії та теорії еволюційного вчення ЛВ ІІПТ було переведено в Ботанічний інститут АН СРСР, де Тетяна Авер'янова продовжила роботу під керівництвом К. М. Завадського[3]. Робота колективу була спрямована на історико-критичний аналіз сучасних проблем еволюційної теорії та пошук теоретичних шляхів їх вирішення[5]. Коли 1977 року постало питання про переведення лабораторії Завадського з БІН чи можливе розформування лабораторії, Тетяна Авер'янова активно відстоювала необхідність збереження лабораторії. Разом з Я. М. Галлом вона поїхала до Москви шукати підтримки в Президії АН СРСР[ru] і Відділі науки ЦК КПРС. Після відходу К. М. Завадського з життя (1977) і переходу більшості співробітників його лабораторії в Ленінградський відділ ІІПТ АН СРСР, залишилася в БІН. 1978 року була призначена вченою секретаркою, а згодом заступницею директора БІН. З 1989 року працювала в Ленінградському науковому центрі АН СРСР.

Наукова діяльність

У кандидатській дисертації Тетяни Авер'янової розглянуто зародження та розвиток вітчизняних робіт в галузі прикладної ботаніки з вивчення будови й еволюції популяцій[6]. Визначено, якою мірою ці роботи були використані при створенні сучасного вчення про популяції і мікроеволюцію рослин. Велика частина дисертаційної роботи присвячена аналізу досліджень місцевих популяцій прикладними ботаніками школи М. І. Вавилова. Результати роботи наочно демонструють, що при розробці проблеми місцевих популяцій і мікроеволюції рослин ніхто не узагальнював і не використовував той значний і важливий матеріал, який вже мала прикладна ботаніка.

Монографія Тетяни Авер'янової на тему «Популяційні дослідження у прикладній ботаніці. Історико-критичні нариси вітчизняних досліджень у першій третині XX століття»[4] (1975) висвітлює практичне значення еволюційної теорії в її історичному розвитку. Дослідження базується на узагальненні значного обсягу матеріалу, накопиченого в селекційно-рослинницькій літературі XX ст., і оцінці такого матеріалу з точки зору його важливості для розвитку теорії еволюції. Центральною темою роботи стала прикладна ботаніка, що розуміється як: «… комплекс знань, що включає селекційну роботу у вузькому сенсі цього слова, дослідження світових колекцій самих культурних рослин, різнобічне вивчення вихідного матеріалу для селекційних робіт, яке включає в себе і дослідження дикорослих родичів, а також вивчення бур'яново-польових видів рослин». У першій частині монографії розглянуто експериментальні матеріали з вивчення складу, структури та пристосованості місцевих сортів.

У другій частині роботи проведено аналіз досліджень процесів перетворення сільськогосподарських сортів — популяцій. В кінці книги Тетяна Авер'янова приходить до висновку, що вивчаючи місцеві сорти і накопичуючи дані про основні властивості і структуру місцевого населення виду оброблюваних в культурі рослин, селекціонери і рослинники багато в чому перевершували дослідження, розгорнуті згодом популяційною біологією. Матеріали, узагальнені і проаналізовані в монографії, показують цінність науково-практичних досліджень для розвитку теоретичних проблем біології і разом з тим свідчать про те, що при некоординованому розвитку біологічних наук деякі дані і навіть випереджальні напрямки досліджень згодом можуть виявитися значною мірою забутими.

У науковій статті, написаній Тетяною Авер'яновою в співавторстві з науковим керівником К. М. Завадським[7] (1975), стисло узагальнено результати багаторічної роботи. Зроблено висновок про те, що закономірності еволюційного процесу в умовах доместикації і в ході селекційної трансформації культурних популяцій повинні скласти один із суттєвих і самостійних розділів синтетичної теорії еволюції.

Основні наукові праці

Обкладинка монографії Т. М. Авер'яновоі «Популяційні дослідження у прикладній ботаніці: Історико-критичні нариси вітчизняних досліджень у першій третині XX століття»
  • Аверьянова Т. М. Популяционные исследования в прикладной ботанике: Историко-критические очерки отечественных исследований в первой трети ХХ века [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.] / Отв. ред. К. М. Завадский. Л.: Наука, 1975, 140 с.
  • Завадский К. М., Аверьянова Т. М. Теория эволюции и научная селекция. Труды по прикл. ботанике, генетике и селекции, 1975, том 54, вып. 1, 35-48.
  • Аверьянова Т. М., Колчинский Э. И. Об одном неудачном пособии по философским проблемам биологии. Обсуждение книги А. Е. Фурмана «Диалектическая концепция развития в современной биологии». Журн. общ. биол., 1975, том 36, № 6, стр. 957—961.
  • Аверьянова Т. М. Системы скрещиваний и эволюция. В сб. «Организация и эволюция живого». Л., 1972, стр. 116—120.
  • Аверьянова Т. М. К вопросу об арогенной популяции (на основе работ Е. Н. Синской). В сб. «Закономерности прогрессивной эволюции». Л. 1972, стр. 28-38.
  • Аверьянова Т. М. Элементы популяционных идей в исследованиях отечественных селекционеров. В сб. «Наука и техника (вопросы истории и теории)». Л., 1972, вып. VII, часть 2, стр. 34-37.
  • Аверьянова Т. М. Проблема изучения микроэволюции и селекция растений в СССР В сб. «Наука и техника (вопросы истории и теории)». Л., 1971, вып. VI. стр. 153 −156.
  • Аверьянова Т. М., Горобец А. М. Структура популяции дикой и культурной свеклы. Разнообразие по форме корнеплода. «Вестник Ленинградского университета[ru]». 1970. № 15, стр. 124—132.
  • Аверьянова Т. М. Признаки арогенной популяции (на основе работ Е. Н. Синской). В сб. «Проблемы прогрессивного развития в живой природе и технике». Л. 1969, стр. 40-42.

Представлення результатів наукової роботи

  • 28-30 жовтня 1969 р. Симпозіум «Проблеми прогресивного розвитку живої природи і техніки».
  • 7-8 грудня 1972 р. Всесоюзна конференція «Організація і еволюція живого».
  • 21-23 лютого 1973 р. VII щорічна конференція ЛВ СНОИФЕТ.
  • Лютий 1973 р. Симпозіум «Перші кроки еволюційної теорії в СРСР».
  • 10-12 грудня 1974 р. I Всесоюзний симпозіум «Проблеми еволюційної фізіології рослин».

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и Колчинский Э. И. Историки биологии СПбФ ИИЕТ РАН: 1953–2013, Historians of Biology of the St. Petersburg Branch of the Institute for the History of Science and Technology: 1953–2013 // Историко-биологические исследования — 2013. — Т. 5, вып. 3. — С. 140–151. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  2. ↑ а б в Колчинский Э. И. Реорганизационные пертурбации: историки биологии в БИНе в 1970-х гг., Challenges of Restructuring: Historians of Biology in the Komarov Botanical Institute in the 1970s // Историко-биологические исследования — 2014. — Т. 6, вып. 3. — С. 95–107. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  3. ↑ а б Колчинский Э.И. {{{Заголовок}}} / ред. С.И. Зенкевич, В.Г. Смирнов. — СПб. : Нестор-История, 2013. — 448 с. — ISBN 978-5-4469-0144-9.
  4. ↑ а б Аверьянова Т. М. {{{Заголовок}}} / отв. ред. К.М. Завадский. — Ленинград : "Наука", Ленинградское отд-ние, 1975. — 140 с.
  5. ↑ Колчинский Э.И. {{{Заголовок}}}. — СПб. : Нестор-История,, 2014. — 572 с. — ISBN 978-5-4469-0411-2.
  6. ↑ Аверьянова Т.М.  // Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук. — 1973.
  7. ↑ Завадский К.М., Аверьянова Т.М.  // Труды по прикл. ботанике, генетике и селекции. — 1975. — Вып. 1. — С. 35—48.