У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див.
Авдєєнко .
Авдє́єнко Петро́ Петро́вич або Овдієнко Петро Петрович (7 січня 1901 , с. Коти, тепер — у межах м. Чернігів — 27 січня 1956 , Київ ) — воєначальник, генерал-майор Збройних сил СРСР (1943), Герой Радянського Союзу (1943). Українець[ 1] .
Життєпис
1901, 7 січня (за старим стилем — 1900, 25 грудня) — народився у селянській сім'ї.
1918—1919 — учень Чернігівського ремісничого училища. Працював слюсарем та електромонтером на електростанції.
Громадянська війна в Україні
1919, квітень — 1920, лютий — червоноармієць -телефоніст 1-го Чернігівського стрілецького полку.
1920, лютий — квітень — артилерист-розвідник окремої кінно-гірської батареї 41-ї стрілецької дивізії.
1920, квітень — вересень — червоноармієць 42-го окремого караульного батальйону при Чернігівському губернському військкоматі.
1920, вересень — листопад — червоноармієць Чугуївської окремої роти.
1920, листопад — 1921, січень — червоноармієць 1-го запасного полку, м. Харків .
1921, січень — березень — червоноармієць окремого телефонно-телеграфного дивізіону Південного фронту , м. Костянтиноград .
1921, березень — 1922, квітень — червоноармієць 112-го батальйону 72-ї бригади військ ДПУ ; брав участь у боротьбі з повстанським рухом в Україні .
Міжвоєнний період
1922—1924 — курсант 5-ї Київської піхотної школи.
1924—1930 — у 135-ому стрілецькому полку 45-ї стрілецької дивізії Українського військового округу : командир стрілецького взводу, взводу полкової школи, начальник команди однорічників, командир та політрук учбової роти.
1930, листопад — 1931, лютий — слухач Вищих стрілецько-тактичних курсів удосконалення командного складу піхоти «Выстрел».
1931, лютий — 1939, жовтень — у 238-ому стрілецькому полку 80-ї стрілецької дивізії Харківського військового округу , м. Маріуполь : командир батальйону, помічник командира полку, командир полку (з лютого 1936). У 1939 вступив до ВКП(б) .
1939, жовтень — 1941, червень — командир 215-го резервного стрілецького (до листопада 1940), 623-го резервного стрілецького (до квітня 1941) та 655-го стрілецького полків Сибірського військового округу .
Німецько-радянська війна
1941, червень — вересень — командир 475-го стрілецького полку 53-ї стрілецької дивізії Північнокавказького військового округу , яка з липня 1941 брала участь у бойових діях у складі 61-го стрілецького корпусу 13-ї армії Західного фронту .
1941, вересень — 1942, березень — командир 350-ї стрілецької дивізії 61-ї армії Південно-Західного та Брянського (з грудня 1941) фронтів.
1942, березень — травень — у розпорядженні Військової ради Західного фронту.
1942, травень — 1943, червень — командир 240-ї стрілецької дивізії 3-ї (до серпня 1942) та 38-ї армій Брянського (до вересня 1942) та Воронезького фронтів. 4 лютого 1943 року присвоєне звання «генерал-майор».
1943, червень — 1944, травень — командир 51-го стрілецького корпусу 38-ї (до грудня 1943) та 40 армій 1-го Українського (до березня 1944) та 2-го Українського фронтів.
1944, травень — жовтень — командир 24-го гвардійського стрілецького корпусу 7-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту.
1944, жовтень — 1946, лютий — слухач Прискорених курсів при Вищій військовій академії ім. Ворошилова .
Післявоєнний період
1946, лютий — 1948, червень — перший заступник начальника Радянської військової адміністрації провінції Мекленбург , Німеччина.
1948, червень — грудень — у розпорядженні Управління кадрів Міністерства оборони СРСР .
1948, грудень — 1952, грудень — начальник Тюменського піхотного училища.
1952, грудень — 1953, червень — начальник курсів командирів полків на Вищих стрілецько-тактичних курсах удосконалення командного складу піхоти «Выстрел».
1953, червень — звільнився у запас, жив у Києві.
Надгробний пам'ятник
Нагороди
Герой Радянського Союзу (29.10.1943)[ 2]
Орден Леніна (29.10.1943)[ 3]
Орден Леніна
Орден Червоного Прапора (08.04.1943)[ 4]
Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора
Орден Суворова ІІ ступеня[ 5]
Орден Кутузова ІІ ступеня[ 6]
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (23.06.1945)[ 7]
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» (1938)[ 8]
Орден «Чехословацький воєнний хрест 1939 року» (Чехословаччина, 1944)[ 9]
Вшанування пам'яті
Примітки
↑ Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь: В 2-х т. — Т. 1. — М., 2006. — С. 21.
↑ Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації (ЦАМО РФ), ф. 33, оп. 682525, спр. 59, арк. 14.
↑ ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 682525, спр. 59, арк. 14.
↑ ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 682525, спр. 146, арк. 116.
↑ ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 686043, спр. 43, арк. 86.
↑ ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 686043, спр. 96, арк. 143зв.
↑ ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 44677, спр. 558, арк. 177.
↑ ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 793756, спр. 1, арк. 298.
↑ ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 686043, спр. 96, арк. 249.
Література
Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь: В 2-х т. — Т. 1. — М., 2006. — С. 21—22.
Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. — Т. 1. — М., 1987. — С. 23.
Посилання