Авагян Роза Ваганівна
Роза Ваганівна Авагян (вірм. Ռոզա Վահանի Ավագյան; 9 вересня 1926, село Агавнатун Ечміадзинського району Вірменської РСР — дата і місце смерті не встановлені) — вірменська радянська агрономка та овочівниця. Герой Соціалістичної Праці (1966)[2]. Депутат Верховної Ради СРСР X скликання. ЖиттєписРоза Ваганівна Авагян народилася 9 вересня 1926 року в селі Агавнатун Ечміадзинського району[hy] Вірменської РСР (нині в марз Армавір)[3]. У ранньому віці втратила батька і виховувалася матір'ю[4]. З 1940 року, ще в період навчання в школі, Роза Авагян почала працювати в колгоспі села Агавнатун[5]. У 1944 році закінчила середню школу Агавнатуна. У 1946 році Авагян була відправлена до Ошаканскої сільськогосподарської школи, яку закінчила в 1947 році, після чого протягом трьох років працювала агротехніком у Талінському районі Вірменської РСР[6]. У 1950 році Авагян перейшла на роботу в колгосп села Неркін Хатунарх (зараз село Гай) Ечміадзинського району, а через деякий час повернулася в колгосп рідного села, де працювала агрономом. У 1953 році вона була відправлена до сільськогосподарської школи з підготовки голів колгоспів, де навчалася три роки[7]. У 1956 році Роза Авагян повернулася в колгосп села Агавнатун і стала бригадиром овочівницької бригади колгоспу[5]. В цей період перед бригадою стояло завдання підвищення врожайності овочів[7]. Протягом першого року керівництва Авагян бригаді вдалося отримати 200 центнерів врожаю з кожного гектара замість колишніх 150 центнерів. Також під її керівництвом було збільшено кількість парникових рам, а для підвищення ефективності вирощування помідора бригада перейшла з грядкового на борозний спосіб вирощування[8]. У 1958 році Авагян вступила до КПРС[3]. У 1959 році бригада Авагян брала участь у Виставці досягнень народного господарства СРСР, де за якісний урожай була удостоєна срібної медалі, а в 1961 році — почесної грамоти Верховної Ради Вірменської РСР[9]. У 1962 році бригада отримала 700 центнерів урожаю з гектара. У 1965 році бригаді під керівництвом Авагян вдалося врятувати урожай після сильного граду: за допомогою доповнення розсади та розпушування грунту було отримано 600 центнерів урожаю з гектара[10]. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 квітня 1966 року за успіхи, досягнуті в збільшенні виробництва і заготівель винограду, плодів, овочів і картоплі Розі Ваганівні Авагян[К 1] було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот»[11]. Надалі площа, надана для роботи бригаді Рози Авагян була збільшена до 35 гектарів, на якій вирощувалися помідори, перці, огірки, баклажани[12]. До 1970 року Авагян збільшила кількість рослин на гектарі до 35000-40000 замість колишніх 20000, а кількість парникових рам — до 3000[13]. Бригада перевиконала намічені зобов'язання, отримавши 660 центнерів врожаю з кожного гектара[14]. За підсумками восьмої п'ятирічки, за високі трудові успіхи Авагян була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора[5]. За перший рік дев'ятої п'ятирічки бригада Авагян вже працювала в рахунок останнього 1975 року[12]. Роза Авагян співпрацювала з Селекційною станцією овоче-баштанних культур Вірменської РСР (директор — Герой Соціалістичної Праці Анаіт Аршаківна Ананян[hy]) і вирощувала в колгоспі продукцію станції: види помідорів «Аракс — 322», «Каріне — 388», «Ечміадзін — 260», «Наірі — 314»[15]. З 1976 року, після отримання вищої освіти, Авагян працювала в колгоспі агрономом[5]. Також Роза Авагян активно займалася громадською діяльністю. Вона обиралася депутатом Ради Союзу Верховної Ради СРСР X скликання[16], депутатом Верховної Ради Вірменської РСР VI—VII скликань від Агавнатунського виборчого округу № 214[6][3]. Авагян була членом ЦК КП Вірменії, членом Бюро Ечміадзинського районного комітету КП Вірменії, членом комісії по сільському господарству Верховної Ради Вірменської РСР, другим секретарем бюро парторганізації колгоспу села Агавнатун[17][5]. Авагян була делегатом XXV з'їзду КПРС[5], XXIII—XXV з'їздів КП Вірменії, III Всесоюзного з'їзду колгоспників[3]. Завдяки зусиллям депутата Рози Авагян були створені точки побутового обслуговування в селі Агавнатун[18]. Нагороди
Коментарі
Примітки
Література
Посилання
|