Абітібі-Теміскамінг

Абітібі-Теміскамінг

Abitibi-Témiscamingue

Країна Канада Канада
Провінція Квебек
Межує з: сусідні адмінодиниці
Оттава, Морісі, Північ Квебеку ?
Офіційна мова французька
Населення
 - повне 150 622 чол. (2007)
 - густота 2 чол./км²
Етнікон фр. Abitibi-Témiscamien[1], фр. Témiscabitibien[2] і фр. Témiscabitibienne[2]
Площа
 - повна 65 143 км²
Часовий пояс UTC−5
Вебсайт abitibitemiscamingue.gouv.qc.ca

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Абітібі-Теміскамінг

Абітібі-Теміскамінг (фр. Abitibi-Témiscamingue) — адміністративний регіон розташований на північному сході провінції Квебек (Канада). У списку регіонів Квебеку має умовний номер «08».

Регіон вважається віддаленим, населення невелике. Через нестачу роботи чимало молоді переселяється до південніших регіонів, зокрема до Монреалю, до Гатіно і до міста Квебек.

Регіон є багатий корисними копалинами. Багато шахт.

Міста

Руен-Норанда, Валь-д'Ор, Амос, Ля-Сарр (La Sarre), Віль-Марі (Ville-Marie).

Демографія

  • Населення: 150 622 (2007)
  • Площа: 65 143 км² (2007)
  • Щільність: 2 мешканці /км² (2007)
  • Народжуваність: 9,2 ‰ (2004)
  • Смертність: 7,5 ‰ (2003)
  • Мова, якою розмовляють вдома
  • Мова, якою розмовляють на роботі (2001)
    • Французька, 78,6 %
    • Французька та англійська, 19,1 %[4]

Українці у Абітібі

Українська церква у містечку Валь-д'Ор (Val-d'Or)

Після Другої Світової війни у Абітібі виникла помітна українська громада. Новоприбулі іммігранти з України знаходили роботу на шахтах. Діяли українська церква, вечірня українська школа (де українські діти вчили рідну мову) і навіть маленька радіостанція. Пізніше громада зменшилася: діти українських іммігрантів виросли і переселилися у південніші регіони, зокрема до провінції Онтаріо.

Примітки

  1. ↑ http://www.toponymie.gouv.qc.ca/ct/toponymie-municipale/gentiles/lesgentilesliste.aspx
  2. ↑ а б https://www.donneesquebec.ca/recherche/dataset/gentiles — 2020.
  3. ↑ Ситуація з мовами аборигенів [Архівовано 22 червня 2008 у Wayback Machine.] на сайті канадського Міністерства індіанських справ і Канадської Півночі
  4. ↑ Institut de la statistique du Québec. Архів оригіналу за 16 лютого 2011. Процитовано 9 вересня 2018.

Посилання