Абу Мухаммад аль-Хамдані

Абу Мухаммад аль-Хамдані
Народився10 травня 893(0893-05-10)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сана, Ємен[3]
Помер945[4][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих або 947 Редагувати інформацію у Вікіданих
Raydahd, Амран
Країна Ємен Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьграмматик, географ, астроном, фізик, поет, хімік
Роботи у Вікіджерелах

Абу Мухаммад аль-Хасан ібн Ахмад ібн Якуб аль-Хамдані (араб. أبو محمد الحسن بن أحمد بن يعقوب الهمداني, прибл. 893 – 947) — арабський[7] мусульманський географ, хімік, поет, граматик, історик і астроном із племені Бану Хамдан[en] із Ємену[8], визначний представник ісламської культури останнього періоду Аббасидського халіфату.

Біографія

Про життя аль-Хамдані відомо мало, попри його визначні наукові досягнення. Він мав високу репутацію як граматик, писав багато віршів, складав астрономічні таблиці й більшу частину свого життя присвятив вивченню стародавньої історії та географії Аравії[9].

До його народження його родина жила в Аль-Мараші (المراشي). Потім вони переїхали в Сану (صنعاء), де в 893 році народився аль-Хамдані. Його батько був мандрівником і побував у Куфі, Багдаді, Басрі, Омані та Єгипті. Приблизно у віці семи років аль-Мараші почав говорити про своє бажання подорожувати. Трохи пізніше він виїхав до Мекки, де залишався і навчався більше шести років, після чого він вирушив до Саади (صعدة). Там він зібрав інформацію про Хавлана[en] (خولان). Потім він повернувся до Сани й зацікавився землею Хим'яр (حمْير), але був ув'язнений на два роки через свої політичні погляди. Після звільнення з в'язниці він відправився в Райду[en] (ريدة). Там він жив до своєї смерті в 945 році під захистом свого племені, і саме там уклав більшість своїх книг[10].

Роботи

Його книга «Характеристика Аравійського півострова»[en] є найважливішою працею на цю тему[9], де він описує географію та мову на Аравійському півострові та на острові Сокотра[11]. Рукопис використовувався австрійським сходознавцем Алоїсом Шпренгером[en] у його «Поштових та подорожніх маршрутах Сходу» (Post- und Reiserouten des Orients, Leipzig, 1864) і «Давній географії Аравії» (Alte Geographie Arabiens, Bern, 1875), і був відредагований Давидом Мюллером (Leiden, 1884; див. Sprenger's критика в Zeitschrift der deutschen morgenländischen Gesellschaft, том 45, с. 361–394)[12].

Робота аль-Хамдані була предметом багатьох досліджень і публікацій австрійського арабіста Едуарда Глейзера[en], фахівця зі стародавньої Аравії. Іншою великою працею аль-Хамдані є його десятитомна робота аль-Ікліль[en] (діадема), що стосується генеалогії хим'яритів і війн, які вели їхні царі. Том 8, присвячений цитаделям і замкам південної Аравії, був перекладений німецькою мовою, відредагований і анотований Давидом Генріхом Мюллером як «Замки та палаци Південної Аравії» (Die Burgen und Schlösser Sudarabiens, Відень, 1881)[13].

Інші твори, які, як кажуть, були написані аль-Хамдані, перераховані Густавом Флюгелем[en] в «Граматичних школах арабів» (Die grammatischen Schulen der Araber, Лейпциг, 1862, с. 220–221)[13].

Список робіт

Примітки

  1. ↑ https://pantheon.world/profile/person/Abu_Muhammad_al-Hasan_al-Hamdani
  2. ↑ AlKindi
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118830732 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ SNAC — 2010.
  6. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  7. ↑ O., Löfgren. al-Hamdānī (англ.). Brill. doi:10.1163/1573-3912_islam_sim_2666.
  8. ↑ أبو محمد الحسن الهمداني [Abu Muhammed Al-Hasan al-Hamdani]. yemen-nic.info. Процитовано 8 березня 2023.
  9. ↑ а б Thatcher, 1911, с. 875.
  10. ↑ Biography of al-Hamdani.
  11. ↑ Vitaly Naumkin (1989) Fieldwork in Socotra, British Society for Middle Eastern Studies. Bulletin, 16:2, 133-142.
  12. ↑ Thatcher, 1911, с. 875—876.
  13. ↑ а б Thatcher, 1911, с. 876.
  14. ↑ Description of metals (in Arabic).
  15. ↑ Kitāb al-Jawharatayn al-ʻatīqatayn al-māʼiʻatayn min al-ṣafrāʼ wa-al-bayḍāʼ : al-dhahab wa-al-fiḍḍah. Cairo : Maṭbaʻat Dār al-Kutub wa-al-Wathāʼiq al-Qawmīyah bi-al-Qāhirah (Arabic:كتاب الجوهرتين العتيقتين المائعتين من الصفراء والبيضاء : الذهب والفضة), 2004. с. 43—44, 87. OCLC 607846741.
  16. ↑ Geography/Character of the Arabian Peninsula (in Arabic).
  17. ↑ Crowns from the Accounts of al-Yemen and the genealogies of Himyar (in Arabic).

Література

  • «Hamdānī, Abū Muḥammad al- Ḥasan Ibn Aḥmad Ibn YaʿQūb al-». Dictionary of Scientific Biography. New York: Charles Scribner's Sons. 1970—1980. ISBN 978-0-684-10114-9.
  • Суспільне надбання Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
    Hugh Chisholm, ред. (1911). Hamdānī. // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. Cambridge University Press. с. 875—876. (англ.)
  • Britannica
  • Nabih Amin Faris: The Antiquities of South Arabia being a Translation from the Arabic with Linguistic, Geographic and Historic Notes of the Eight Book of al-Hamdānī's al-Iklīl, Princeton, 1938
  • Yūsuf Muḥammad ʿAbd Allāh (Hrsg.): Al-Hamdani. A great Yemeni Scholar. Studies on the Occasion of his Millenial Anniversary. Sanaa, 1986
  • Yūsuf Muḥammad ʿAbd Allāh: al-Ḥasan b. Aḥmad al-Hamdānī, In: Al-Mausūʿa al-Yamanīya, Sanaa, 2003, vol. 4, S. 3097ff.
  • Yūsuf Muḥammad ʿAbd Allāh: Die Personennamen in al-Hamdānī's al-Iklīl und ihre Parallel in den altsüdarabischen Inschriften, Dissertation, Universität Tübingen, 1975.
  • Jörn Heise: Die Gründung Sana'as — Ein orientalisch-islamischer Mythos? Berlin, Klaus Schwarz Verlag, May 2010, ISBN 978-3-87997-373-6 (the fifth chapter is devoted to al-Hamdani's Biography)
  • O. Löfgren: Art. «al-Hamdānī» in The Encyclopaedia of Islam. New Edition vol. III, S. 124a-125a.

Посилання