Абсалямов Абдурахман Сафійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абсалямов.
Абсалямов Абдурахман Сафійович
тат. Габдрахман Сафа улы Әпсәләмов, Ğabderaxman Safa uğlı Əpsəlәmov
Народився15 (28) грудня 1911
Старе Аллагулово, Краснослободський повітd, Пензенська губернія, Російська імперія
Помер7 лютого 1979(1979-02-07) (67 років)
Казань, РРФСР, СРСР
ПохованняТатарське кладовище в Ново-Татарській слободі Казані
Країна Російська імперія
 СРСР
Місце проживанняQ110780803?, Казань[1]
Kalinina Streetd[2]
Діяльністьписьменник, політик, новеліст
Alma materЛітературний інститут імені Горького
Роки активностіз 1937
Жанроповідання і роман
ПартіяКПРС
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Радянського Заполяр'я» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією»
CMNS: Абсалямов Абдурахман Сафійович у Вікісховищі

Абдурахма́н Сафі́йович Абсаля́мов (*28 грудня 1911(19111228), Старо-Аллагулов) — татарський радянський письменник.

Член КПРС з 1943.

Народився у с. Старо-Аллагулові (Мордовська АРСР).

Друкується з 1937; перша збірка оповідань — «Сонце щастя» (1941). Найвідоміші: романи «Орлята» (1948), «Газінур» (1953) — про радянську молодь у роки німецько-радянської війни. Робітничій молоді присвячений роман «Незгасні вогні» (1958).

Твори

  • Український переклад — Орлята. К., 1955;
  • Газінур. К., 1957.

Примітки

  1. ↑ https://inde.io/article/5046-ot-alisha-do-hakima-nepolnaya-literaturnaya-karta-kazani
  2. ↑ (unspecified title) — Казань: Tatar Book Publishing House, 1954.

Література

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.