Абраамян Сергій Гянджумович

Сергій Гянджумович Абраамян
Սերգեյ Գյանջումի Աբրահամյան
Народився14 лютого 1925(1925-02-14)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тумі, Автономна область Нагірного Карабаху, Азербайджанська РСР, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер30 березня 2005(2005-03-30) (80 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Єреван, Вірменія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Вірменія Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьвірмени[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмовознавець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЄреванський державний університет (1953) Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмовознавство
ЗакладInstitute of Language of Armeniad[2]
Q20516386?
Ванадзорський державний университет імені Аванеса Туманянаd
Ширацький державний університетd
Вірменський державний педагогічний університет
Institute of Language of Armeniad Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d][2][1] (1966)
ЧленствоАкадемія наук Вірменської РСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяВКП(б)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Війнанімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня

Сергій Гянджумович Абраамян (вірм. Սերգեյ Գյանջումի Աբրահամյան; 14 лютого 1925, Тумі — 30 березня 2005) — вірменський мовознавець, педагог, доктор філологічних наук (з 1966 року), професор (з 1970 року), академік Національної академії наук Республіки Вірменії (з 1996 року).

Біографія

Меморіальна доска в Ереване. Проспект Маштоца, 39

Народився 14 лютого 1925 року в селі Тумі (нині Гадрутського району Нагірно-Карабахської Республіки). З 1942 по 1944 рік брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1 ступеня. 1950 року закінчив Єреванський державний університет.

У 1953–1959 роках старший науковий співробітник, у 1959–1992 роках — завідувач відділом Інституту мови імені Р. Ачаряна НАН Республіки Вірменії. Одночасно у 1967–1970 роках завідувач відділом Науково-дослідного інституту педагогічних наук.

У 1953–1958 роках викладав у Ленінаканському, у 1970–1971 роках у Кіроваканському, у 1972–1992 роках у Вірменському державному імені Х. Абовяна педагогічних інститутах. З 1992 року був керівником групи в Інституті мови імені Р. Ачаряна НАН Республіки Вірменії.

Був нагороджений медаллю імені Х. Абовяна. У 2001 році його іменем була названа середня школа у рідному селі. Помер 30 березня 2005 року.

Наукова діяльність

Основні праці присвячені структурі сучасної вірменської мови, стилістики, лексикографії, методології вивчення мови, систематизації вірменської мови, питань мовотворення, мовної політики, вивчення мови. Автор вузівських і шкільних підручників і навчальних посібників

Примітки

Джерела