Аби (дав.-гр.Ἄβαι), також Ави — невелике давньогрецьке місто на північному сході Фокіди в Середній Греції. Руїни міста, розкопані в 1894 році англійськими археологами, розташовані на вершині крутого пагорбу за 2,5 км на південь від сучасного села Екзархос в периферіїЦентральна Греція.
Історія
Аби розташовувалися на шляху з Орхомена в Беотії в Опунт, на схід від гори Парнас. Згідно із традицією давньогрецьких міфів, Аби заснував Абант, цар Аргоса та син Лінкея та Гіпермнестри. Місто було знамените святилищем з оракуломАполлона Абського[1]. За свідченням античних джерел, по пораду до абського оракула звертались Крез, лідійський правитель[2][3] і Мардоній, перський полководець.[4]. Жителі міста, абанти, після розорення їх країни перським царем Ксерксом переселилися на острів Евбею. З цього часу острів почали називати Абантідою[5].
В римську добу Аби отримали автономію, а за наказом імператора Адріана святилище Аполлона відновлювили та спорудили новий, менший за прадавній, храм[7].
Примітки
↑Schmitz, Leonhard (1867), Abaeus, у Smith, William (ред.), Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, т. 1, Boston, с. 1, архів оригіналу за 14 липня 2008, процитовано 22 червня 2010