Абдул Кадір Ґілані
Абдул Кадір Ґілані, теж Абдулкодір Ґілоній (перс. عبد القادر گیلانی,урду عبد القادر گیلانی; повне ім'я: Гавсул Аъзам Абу Мухаммад Муйиддин Саййид Абдулкодир Гилоний) нар.18 березня 1077 р. або 1078[1], м. Амол, в області Ґіляні в Ірані — пом.12 січня 1166 р.[1], м. Багдад, Ірак) — один із найвідоміших мусульманських містиків та святих, суфійський шейх. Абдулкодір Ґілоній був засновником суфійського ордену «Кадірія». За походженням — перс. Його батьком був Саїд Абу Саліх Муса аль-Хасані, прямий нащадок імама Хасана ібн Алі. Його вчителем був Абу Саїд Мухарамі. Його учень й наступник — Абу Мадьян аль-Ансарі[en]. Він мав прізвисько — Мухїддін. Абдул-Кадір Гілані провів дитинство у рідному Гіляні. У 1095 р., у віці вісімнадцяти років, вирушив до Багдада, де продовжив вивчення ханбалійського мазхаба під керівництвом Ібн Акіля[ru] та інших уславлених вчителів. Він вивчав фікх, хадіс і тафсир. Після завершення навчання, Абдул-Кадір Гілані покинув м. Багдад, і у 25 своїх років прожив пустельником, мандруючи у пустельних районах Іраку. Йому було за п'ятдесят, коли він повернувся до Багдаду в 1127 році, і почав проповідувати в громадських місцях. Ось що про нього пише Ідрис Шах у своїй книзі «Шлях суфія»[2]:
Шейх помер у 1166 році в Багдаді, у віці 88 років. Похований в мавзолеї Ґіляні. Примітки
Посилання
|