Абба Ковнер

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ковнер.
Абба Ковнер
אבא קובנר
Народився14 березня 1918(1918-03-14)
Ошмяни або Севастополь
Помер25 вересня 1987(1987-09-25) (69 років)
Ейн-га-Хорешd, Емек-Хеферd, Центральний округ, Ізраїль[1]
·рак гортаніd
ПохованняЕйн-га-Хорешd
Країна Ізраїль
Національністьєврей
Діяльністьпоет
Галузьтворче та професійне письмоd[2] і поезія[2]
Alma materВільнюський університет
Знання мовіврит
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоFareynikte Partizaner Organizatsyed
Конфесіяюдаїзм[3]
У шлюбі зVitka Kempnerd
Нагороди
IMDbID 1572713

Абба Ковнер, Аба Ковнер (івр. אבא קובנר; *14 березня 1918(19180314), Ошмяни або Севастополь — †25 вересня 1987, кібуц Ейн-ха-Хореш, Ізраїль) — ізраїльський поет і прозаїк, підпільник вільнюського гетто, партизан, лауреат Державної премії Ізраїля за 1970 рік. Писав на івриті і їдиші.

Біографія

Абба Ковнер серед підпільників гетто (стоїть в центрі)

Аба Ковнер народився в Ошмянах (за іншими даними, в Севастополі) 14 березня 1918 році в родині аптекаря. У 1926 році сім'я переїхала до Вільна, де він закінчив місцеву гімназію з викладанням на івриті. Там же вступив у єврейську організацію Ха-шомер ха-цаїр. Вивчав пластичні мистецтва.

У січні 1942 року у вільнюському гетто була створена «Об'єднана партизанська організація» (Fareinikte Partisaner Organizatzie), яку очолювали Іцік Вітенберг, Йосипом Глазман і Абба Ковнер. Її цілями були проголошені організація масової самооборони гетто, саботаж, приєднання до партизанів і Червоної армії[4].

Після того, як 15 липня 1943 року Іцік Вітенберг був вимушений здатися німцям під загрозою знищення усього гетто, Абба Ковнер став керівником підпілля[5].

У вересні 1943 під час ліквідації гетто Ковнер з декількома бійцями пішов в Рудникські ліса, де створив під своїм командуванням єврейський партизанський загін, в який входили бійці з вільнюського гетто і бригада «Некама» («Помста»). У загоні Ковнер познайомився зі своєю майбутньою дружиною — Віткою Кемпнер (нар. 1920).

Після війни організував групу месників, яка знищувала нацистів в Європі, цією групою було убито близько 400 чоловік. Працював в організації «Бріха», яка займалася відправкою євреїв до Палестини.

Абба Ковнер (справа) в кібуці Яд-Мордехай на нараді Хагани, 17 травня 1948

Наприкінці 1945 року нелегально приїхав у Палестину, але був заарештований британською владою і поміщений у в'язницю в Каїрі. Після звільнення знову приїхав у Палестину і вступив в кібуц Ейн-ха-Хореш.

Під час Війни за незалежність воював у складі бригади Гіваті, редагував щоденний бойовий листок бригади.

У 1961 році Абба Ковнер виступав свідком на суді у справі нацистського злочинця Адольфа Ейхмана. Він сказав, що уперше дізнався про роль Ейхмана в знищенні євреїв у 1941 році від страченого згодом за допомогу євреям фельдфебеля вермахту Антона Шміда.

Поезія А. Ковнера присвячена Катастрофі європейського єврейства і боротьбі єврейського народу за незалежність в Ерец-Ісраель. Збірку прози «Книга свідчень» розповідає про долю партизан на території Литви. Був головою Союзу письменників Ізраїлю, один із засновників Музею пам'яті Морддехая Анелевича і Музею Діаспори.

У 1983 році разом з Синаєм Лайхтером і Аароном Віньковецьким започаткував багатотомний проект збору і публікації єврейських народних пісень на ідиші під егідою Єврейського університету в Єрусалимі (всього вийшло 7 томів). Абба Ковнер — двоюрідний брат ізраїльського політика-комуніста Меїра Вільнера.

Примітки

  1. ↑ Краткая еврейская энциклопедия / под ред. И. Орен — (untranslated), 1976.
  2. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ http://jmuseum.lt/old/media.search.lt/115c9f.jpg
  4. ↑ Єврейський Опір[недоступне посилання з червня 2019] // ТумБалалайка № 14, січень-березень 2000
  5. ↑ Є.Іхлов: уточнення до статті Ю.Мухіна. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 10 липня 2011. [Архівовано 2019-11-25 у Wayback Machine.]

Посилання