|
АЕС Куданкулам
Атомна електростанція Куданкулам — найбільша[1] атомна електростанція в Індії, розташована в Куданкуламі в районі Тірунелвелі південного індійського штату Тамілнад. Будівництво станції почалося 31 березня 2002 року[2], але зіткнулося з кількома затримками через спротив місцевих рибалок[3][4]. Планується, що на Атомстройекспорт буде побудовано шість реакторів ВВЕР-1000 у співпраці з російською державною компанією «Атомбудекспорт» і Nuclear Power Corporation of India Limited (NPCIL) із встановленою потужністю 6000 МВт електроенергії[5]. 22 жовтня 2013 року енергоблок № 1 був синхронізований з південною енергомережею і з того часу виробляє електроенергію на гарантованому рівні 1000 МВт[6]. Початкова вартість двох одиниць становила У 2015 році Nuclear Power Corporation Ltd (NPCIL) оголосила ціну Історія 20 листопада 1988 року прем'єр-міністр Індії Раджив Ганді та глава радянської держави Михайло Горбачов підписали міжурядову угоду щодо будівництва двох реакторів. Через розпад Радянського Союзу проект залишався в підвішеному стані протягом десяти років[5]. Були також заперечення з боку Сполучених Штатів на тій підставі, що угода не відповідає умовам Групи ядерних постачальників (NSG) 1992 року М. Р. Шрінівасан, голова Комісії з атомної енергії (AEC) з 1987 по 1990 рік, назвав проект «непочатковим». Однак 21 червня 1998 року проект було відновлено[5]. БудівництвоБудівництво розпочалося 31 березня 2002 року, а ядерно-енергетична корпорація Індії (NPCIL) передбачила, що перший енергоблок запрацює в березні 2007 року замість початкової мети в грудні 2007 року [5]. Дизайн і специфікаціяРеактори — типу водно-водяний ядерний реактор російського зразка моделі ВВЕР-1000/В-412, також відомі як АЕС-92. Теплова потужність 3000 МВт, повна електрична потужність 1000 МВт корисною потужністю 917 МВт[9]. Будівництво веде NPCIL і Атомбудекспорт. Після завершення будівництва завод стане найбільшим комплексом з виробництва ядерної енергії в Індії, що вироблятиме кумулятивну 2 ГВт електроенергії[10]. Обидва блоки є енергетичними реакторами з водяним охолодженням[11][12][13]. ОпераціїПерший реактор станції вийшов у критичний стан 13 липня 2013 року і був підключений до мережі через три місяці[14][15]. Почав комерційну експлуатацію з 31 грудня 2014 року[16]. Другий блок досяг критичності 10 липня 2016 року і був підключений до мережі в серпні[17]. Комерційна експлуатація розпочата 15 жовтня 2016 року[18][19]. ОпозиціяЛюди виступали проти заводу з моменту його пропозиції в 1979 році. Проте пропозиція була призупинена через протести. Його повернули в 2000 році, і будівництво почалося за уряду Атала Біхарі Ваджпаї[20]. Блоки
Див. такожПримітки
Посилання |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
