Перші згадки про житлові поселення з 475 року — тоді територія, на котрій знаходиться сучасний Ічхон, належала царству Пекче.
Пізніше ця територія була захоплена державою Когурьо, тоді ж тут був утворений адміністративний район (хьон) Намчхон. В 551 році Намчхон перейшов під юрисдикцію королівства Сілла. В 757 році був перейменований в Хванму. Сучасну назву Ічхон отримав в 936 році, в епоху династії Корі, тоді ж був отриманий статус повіту (кун або гун). В 1390 році Ічхон був перейменований в Намчхон. У 1896 році, після реформи Кабо Ічхон було повернуто колишню назву, під яким він відомий досі. 1 березня1996 року Ічхон був присвоєний офіційний статус міста (сі)[3]
Географія
Розташований в південно-східній частині провінції Кьонгідо в центрі країни, значна частина території вкрита лісами. Ландшафт переважно горбистий, утворений течією декількох дрібних приток річки Намханган, найбільші з яких — Покхачхон і Чхонмічхон.[3]
Міжнародний центр кераміки — виставковий зал, у якому представлені сотні експонатів сучасної корейської та світової школи кераміки. Крім нього, у місті діють кілька музеїв кераміки та виставка керамічних виробів просто неба.[5]
Ічхонська ремісниче село — являє собою центр керамічного ремесла міста. Цей центр розвивається, починаючи з епохи ранньої династії Чосон. Зараз тут працює понад 80 майстерень і кілька сотень печей з випалу. Село кераміки відкрите для відвідування туристами, тут організовуються міжнародні виставки і бієнале.[6]
Фестивалі:
Щорічний фестиваль скульптур, що проходить з 1998 року.
Фестиваль рису — проводиться щорічно на початку осені.[7]
Пам'ятки
Історичні:
Буддійський храм Сінхинса — розташований в містечку Сонимні. Згідно з середньовічними хроніками, побудований на місці більш давнього храму, що існував на цьому місці в епоху Трьох держав. Вперше згадується у XVIII столітті.
Йонхваджонса — храм, розташований в Часонні. Споруда відноситься до XII століття.
Йонвонса — храм в районі Пексамьон. Один з найдавніших буддійських храмів регіону. Вважається, що перші будівлі з'явилися тут в VII столітті.
Гірський форт Сольбон — площа цієї фортеці близько 10 тис. м². Добре збереглася кам'яна кріпосна стіна і кілька сторожових веж. Форт використовувався як військове укріплення в епоху Трьох держав.
Природні:
Гарячі джерела Очхонбемі — відомі з часів вана еджона Великого. Нині на місці цих джерел побудований великий спа-курорт.[8]
Озеро Сольбонхо площею близько 100 тис. м², розташоване на території Сольбонського парку.
Гори Ічхон, серед яких найвідоміші — Сольбонсан, Пекчоксан і Тодирамсан. На схилах гір в околицях Ічхон є гірськолижний курорт, прокладено кілька маршрутів для занять гірським туризмом.