|
Ісидор (Борецький)
Іси́дор Боре́цький (1 жовтня 1911, с. Острівець, нині Теребовлянського району, Тернопільської області — 23 липня 2003, Торонто) — єпископ Торонтський Української греко-католицької церкви (1948–1998). ЖиттєписНародився 1 жовтня 1911 у селі Острівець, тепер Теребовлянського району Тернопільської області у сімʼї Семена Борецького та Юлії Давосир. Навчався у Теребовлянській і Тернопільській гімназіях. У 1932—1936 рр. студіював теологію в Богословській академії у Львові, у 1936—1938 рр. продовжував навчання в Колегії св. Андрія у м. Мюнхені (Німеччина)[1]. 17 липня 1938 прийняв ієрейське рукоположення з рук єпископа Діонісія Няраді. Того ж року виїхав до Канади. У 1940—1947 роках був священником церкви Святого Архангела Михаїла у місті Велланд.[2] 17 січня 1948 призначений Апостольським екзархом для українців Східної Канади, титулярним єпископом Аматунтським. Архієрейська хіротонія відбулася 27 травня 1948 року. Головним святителем був єпископ Василь Ладика, а співсвятителями — єпископи Костянтин Богачевський і Ніль Саварин. 3 листопада 1956 призначений єпископом Торонтським Української греко-католицької церкви. У 1979 — співзасновник релігійного товариства українців-католиків «Свята Софія». Брав участь у II Ватиканському соборі. Організовував надання фінансової та гуманітарної допомоги Україні, зокрема, після аварії на Чорнобильській АС. Допомагав гімназії м. Теребовля[3]. 16 червня 1998 Папа Римський Іван Павло II прийняв зречення з уряду єпископа Ісидора Борецького у зв'язку з досягненням пенсійного віку. У 2002 році з нагоди 92-річчя єпископ Ісидор Борецький нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Помер Ісидор Борецький 23 липня 2003 року в Торонто (Канада). Примітки
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
