Іоанн (Жданов)

Іоанн (Жданов)
Єпископ Чигиринський,
вікарій Київської єпархії
4 лютого 1878 — 4 лютого 1878
Попередник: Порфирій Успенський
Наступник: Віталій (Йосифов)
Єпископ Чебоксарський,
вікарій Казанської єпархії
 
Альма-матер: Санкт-Петербурзька духовна академія Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінь: магістр богослов'яd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльність: священник
Ім'я при народженні: Павло Жданов
Народження: 1817(1817)
село Засижжя, Дорогобузький повіт, Смоленська губернія
Смерть: 14 січня 1883(1883-01-14)
Київ
Похований: Київський Михайлівський Золотоверхий монастир
Чернецтво: 14 вересня 1870
Єп. хіротонія: 30 березня 1875
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Іоанн.

Іоанн (у миру Павло Йонович Жданов; 1817, село Засижжя, Дорогобузький повіт, Смоленська губернія — 14 січня 1883) — єпископ Російської православної церкви в добу Російської імперії, єпископ Чигиринський, вікарій Київської єпархії.

Біографія

Народився у 1817 у селі Засижжя (нині — у Ярцевському районі Смоленської області) у родині священника.

Спочатку навчав у Смоленській духовній семінарії (1837), відтак у Санкт-Петербурзькій духовній академії.

27 серпня 1841 по закінченні академічного курсу призначений учителем Смоленської духовної семінарії.

18 грудня 1842 удостоєний ступеня магістра.

З 31 грудня 1843 — ректор Вяземського духовного училища.

20 лютого 1844 висвячений на священика Троїцького собору Вязьми. Був цензором проповідей.

8 січня 1853 року переведений у Смоленськ настоятелем Успенського кафедрального собору.

З 6 листопада 1855  — ректор Смоленського духовного училища.

14 вересня 1870 пострижений чернецтво і 20 вересня зведений у сан ігумена.

30 листопада призначений ректором Новгородської духовної семінарії і настоятелем Новгородського Антонієвого монастиря.

25 грудня того ж року зведений у сан архімандрита.

30 березня 1875 року хіротонізований на єпископа Чебоксарського, вікарія Казанської єпархії.

З 4 лютого 1878 — єпископ Чигиринський, вікарій Київської єпархії.

Був членом Богоявленського братства, а відтак обраний головою Ради братства.

Будучи настоятелем Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, багато працював над його оновленням, особливо іконостасу.

Помер 14 січня 1883. Похований у Київському Михайлівському Золотоверхому монастирі, у Катерининському приділі соборного храму.

Посилання