Інформаційне мистецтво

Інформаційне мистецтво — новий вид мистецтва, в якому наявні інформатика, інформаційні технології, штучний інтелект та пов'язані з ними дані. Це нова галузь електронного мистецтва, яка синтезує комп'ютерну науку, інформаційні технології і класичні форми мистецтва, включаючи мистецтво виконання, візуальне мистецтво та концептуальне мистецтво.

Поняття

Інформаційна революція призвела до надмірного обсягу даних, що є критично важливими у багатьох сферах — від Інтернету до систем охорони здоров'я. Інформаційне мистецтво розглядає різні форми і процеси збору інформації, приділяє увагу розумінню її призначення. Інформація подається ясно і привабливо, що допомагає швидко і оперативно її використовувати, трансформувати інформацію в осмислений досвід. Мистецтво передає дані, виявляє ситуації і події, які змінюють світ. Використовують інструменти, які записують особисті розповіді або велику кількість даних, досліджують нові способи створення знань, етику спілкування. Акцентують на розробці відповідних засобів масової інформації для поширення та інтерпретації. Наявні різноманітні засоби інформації: живопис, фотографія, кіно, графічний дизайн тощо. Пов'язаний з концептуальним мистецтвом, електронним мистецтвом та мистецтвом нових медіа, інформатизм розглядає нову технологічну, економічну та культурну зміну парадигми.

Передумови

Інформаційне мистецтво має давню історію, адже візуалізація якісних та кількісних даних формує фундамент у науці, техніці та управлінні. Інформаційний дизайн та інформаційна графіка існували до обчислювальної техніки та Інтернету. Вони тісно пов'язані з цим новим мистецьким рухом, що зароджується.[1][2] Прикладом інформаційного мистецтва була виставка 1970 року під назвою «Інформація» в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку (куратор Кайнастон Макшайн). Вже тоді концептуальне мистецтво стало провідною тенденцією у Сполучених Штатах та на міжнародному рівні.[3] Одночасно розпочались експерименти у мистецтві та техніці, відомих як EAT[4] Твори мистецтва можуть надавати соціальні коментарі, синтезувати різні дисципліни та розвивати нову естетику.[5] На 1995—1996 роки припадає поява і поширення доступних за ціною SVGA-моніторів і відеокарт, які можуть відображати понад 16 млн кольорів). Це стимулювало появу якісно нових мистецьких творів. Реалізація інформаційного мистецтва часто застосовує міжпредметний та предметний підходи, що включають візуальність, аудіо, аналіз даних, продуктивність тощо.[6] Фізичні та віртуальні інсталяції, що залучають інформатизм, часто забезпечують взаємодію людина-комп'ютер, що генерує художній вміст на основі обробки великих обсягів даних.

Сучасна практика

Інформаційне мистецтво використовує різні джерела даних, фотографії, переписи, відео кліпи, пошукові системи результатів, цифровий живопис, мережеві сигнали тощо.[7] Дані трансформуються, аналізуються та інтерпретуються для передачі концепцій та розвитку естетики. Художники можуть використовувати статистичні дані та комп'ютерне навчання для пошуку зразків, які керують звуковими, візуальними та іншими формами. Останнім часом інформаційне мистецтво використовується в інтерактивних та генеративних установках, які динамічно пов'язані з даними та аналітичними конвеєрами.

Література

  1. ↑ Tufte, Edward R. (January 2001). The visual display of quantitative information. ISBN 9780961392147. OCLC 957020017. 
  2. ↑ Tufte, Edward Rolf. Envisioning information. ISBN 9780961392116. OCLC 1015670579. 
  3. ↑ See Lucy R. Lippard, Six Years: the Dematerialization of the Art Object From 1966 to 1972 (1973. Berkeley: University of California Press, 1997).
  4. ↑ E.A.T. followed from the event Nine Evenings: Theatre and Engineering, organised by Robert Rauschenberg and Billy Klüver at the Armoury Building, New York City, 13–22 October 1966 to promote the collaboration between artists and engineers. They also organised the Pepsi Pavilion at the World's Fair, Osaka, in 1970. For a detailed discussion of the project see Bijvoet, Art as Inquiry, ch. 2.
  5. ↑ Wilson, Stephen (2003). Information arts : intersections of art, science and technology. The MIT Press. ISBN 9780262731584. OCLC 813857815. 
  6. ↑ Edward A. Shanken has argued that little scholarship has explored the relationship between technology and conceptual art. He also claimed that there was an art-historical impetus to artificially distinguish information art from conceptual art. Edward A. Shanken, 'Art in the Information Age: Technology and Conceptual Art,' in Michael Corris (ed.), Conceptual Art: Theory, Myth and Practice Cambridge: Cambridge University Press, 2004.
  7. ↑ McKeough, Tim (29 лютого 2008). Frame That Spam! Data-Crunching Artists Transform the World of Information. Wired. CondéNet. 16 (03). Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 5 березня 2008. 

Посилання