Імператори династії Мін

Імператори династії Мін

Династія Мін (明朝; 1368—1644)

№	Портрет	рід	ім'я	Роки життя	Роки правління	Девіз	Примітки	Посмертне храмове ім'я[1]
1		Чжу 朱 Zhū	Юаньчжан 元璋 Yuán-zhāng	1328—1398	1368—1398	Хуну 洪武 Hóngwǔ	Засновник імперії	Таі-дзу 太祖 Tàizǔ
2			Юньвень 允炆 Yǔnwén	1377—1402	1398—1402	Цзяньвень 建文 Jiànwén	онук Юаньчжана.	Хуейді 惠帝 Hùidì
3			Ді 棣 Dì	1360—1424	1402—1424	Юнле 永樂 Yǒnglè	син Юаньчжана.	Тай-дзун (до 1537 р.) 太宗 Tàі-zōng Ченг-дзу (з 1537 р.) 成祖 Chéngzǔ [2]
4			Гаочі 高熾 Gāochì	1378—1425	1424—1425	Хунсі 洪熙 Hóngxī	Син Ді	Женьдзун 仁宗 Rénzōng
5			Чжанцзі 瞻基 Zhān-jī	1398—1435	1425—1435	Сюаньде 宣德 Xūan-dé	Син Гаочі	Сюаньдзун 宣宗 Xūan-zōng
6			Цічжень[3] 祁鎮 Qí-zhēn	1427—1464	1435—1449	Джен-тунг (1435—1449) 正統 Zhèng-tǒng	Син Чжанцзі	Їндзун 英宗 Yīngzōng
7			Ціюй 祁鈺 Qíyù	1428—1457	1449—1457	Цзінтай 景泰 Jǐng-tài	Син Чжанцзі і брат Цічжень.	Дайдзун 代宗 Dài-zōng
			Цічжень 祁鎮 Qízhēn	1427—1464	1457—1464	Т'єн-шунь 天順 Tiānshùn		Їндзун 英宗 Yīng-zōng
8			Цзяньшень 見深 Jiànshēn	1447—1487	1464—1487	Ченг-хуа 成化 Chéng-huà	Син Цічженя	Сьєн-дзунг 憲宗 Xiàn-zōng
9			Ютан 祐樘 Yòutáng	1470—1505	1487—1505	Хунг-джи 弘治 Hóng-zhì	Син Цзяньшеня	Сяо-дзунг 孝宗 Xiào-zōng
10			Хоучжао 厚照 Hòu-zhào	1491—1521	1505—1521	Джен-де 正德 Zhèng-dé	Син Ютана	Ву-дзунг 武宗 Wǔzōng
11			Хоуцун 厚熜 Hòu-cōng	1507—1567[4]	1521—1567	Тья-тьінг 嘉靖 Jiā-jìng	Онук Цзяньшеня	Ші-дзунг 世宗 Shì-zōng
12			Цзайхоу 載垕 Zài-hòu	1537—1572	1567—1572	Лунг-чінг 隆慶 Lóng-qìng	Син Хоуцуна.	Му-дзунг 穆宗 Mù-zōng
13			Їцзюнь 翊鈞 Yìjūn	1563—1620	1572—1620	Ван-лі 1572—1620 萬曆 Wàn-lì	Син Цзайхоу	Шен-дзунг 神宗 Shén-zōng
14			Чанло 常洛 Chángluò	1585—1620	1620	Таі-чанг 1620 泰昌 Tài-chāng	Син Їцзюня.	Гуанг-дзунг 光宗 Guāng-zōng
15			Юцзяо 由校 Yóu-xiào	1605—1627	1620—1627	Т'єн-чі 天啟 Tiān-qǐ	Син Чанло	Сі-дзунг 熹宗 Xī-zōng
ѦѦѦ16			Юцзянь 由檢 Yóu-jiǎn	1611—1644	1627—1644	Чунг-джен 1627—1644 崇禎 Chóngzhēn	Син Чанло.	Сі-дзунг 思宗 Sī-zōng

Династія Південна Мін (明朝; 1644—1661)

Династія Південна Мін 明朝 (1644—1661)

Особисте ім'я и титул	Реальний статус	Роки правління і ставка	Девіз правління	Значення девізу
Чжу Юсун 朱由崧 Zhū Yóusōng (Фу-ван)	імператор	1644—1645 Нанкін	Хунгуан 弘光 Hóngguāng	Велике Сяйво
Чжу Чанфан 朱常淓 Zhū Chángfāng (Лу-ван)	імператор	1645 Ханчжоу	відсутній	відсутній
Чжу Їхай 朱以海 Zhū Yǐhǎi (Лу-ван)	тимчасовий правитель	1645-1646 Шаосін	Датун	Велика єдність
Чжу Юцзянь 朱聿鍵 Zhū Yóujiàn (Тан-ван)	імператор	1645-1646 Фучжоу	Лун'у 隆武 Lóngwǔ	Піднесена Войовничість
Чжу Юйюе 朱聿[金粵] Zhū Yùyuè Тан-ван	імператор	1646—1647 Гуанчжоу	Шао У 紹武 Shàowǔ	Спадкова Войовничість
Чжу Юлан 朱由榔 Zhū Yóuláng (Гуй-ван)	тимчасовий правитель	1646—1659 Чжаоцін, Учжоу, Наньнін, Гуйлінь, джунглі на бірманському кордоні	Юнлі 永曆 Yǒnglì	Вічне Довголіття

Володарі Тайваню (1661—1683)

Володарі Тайваню (1661—1683)

Особисте ім'я і титул	Статус	Роки правління	Девіз правління[5]	Значення девізу
Чжен Ченгун 郑成功 Zhèng Chénggōng	Головнокомандувач	1661—1662	Юнлі	Вічне Довголіття
Чжен Цзін 鄭經 Zhèng Jīng	Головнокомандувач	1662—1681	-"-	-"-
Чжен Кецзан 鄭克[⿱臧土] Zhèng Kèzang	тимчасовий правитель	1681	-"-	-"-
Чжен Кешуан 鄭克塽 Zhèng Kèshuǎng	тимчасовий правитель	1681-1683	-"-	-"-

Див. також

• Династія Мін
• Династія Цін
• Китай (цивілізація)

Примітки

1. Оскільки часто посмертні і храмові імена присвоювалися імператорами різних династій, зазвичай на початку імені використовують приставку у вигляді назви династії. Наприклад, імператора Хун'у, також називають Мінг Таі-цзу.
2. В 1537, імператор Джу Хоу-цунг дав імператору Джу Ді нове посмертне храмове ім'я: Tsai, Shih-Shan Henry (2002), Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle, University of Washington Press, с. =211, ISBN 0-295-98124-5, архів оригіналу за 11 вересня 2014, процитовано 8 січня 2011
3. Повторно.
4. B російській історіографії, включаючи Непомніна, закінченням правління вказується 1566, хоча підстав для цього немає, оскільки імператор прожив до 1567 року.
5. Тайвань під владою «династії Чженов» вважався частиною імперії Мін. Його правителі визнавали й використовували девіз правління Гуй-вана - останнього володаря Південної Мін.

Джерело

• Непомнин, Олег Ефимович. История Китая. Эпоха Цин. — Видавнича фірма «Восточная литература» РАН, 2005. — С. 647-650. — ISBN 5-02-018400-4.