Іменник болгарських правителів — літописний реєстр ватажків групи племен, що мешкали на теренах сучасної України та правителів булгар. Найдавніше відоме джерело історії перших двох століть Булгарської держави.
Після того як ця літературна пам'ятка стала відома науці, вже півтора століття вона є предметом поглиблених досліджень. «Іменник Болгарських правителів» був виявлений в середині XIX столітті російським істориком А. Н. Поповим, та був опублікований ним у праці «Огляд хронографів російської редакції», в Москві 1866 року.
Дотепер відомі 3 списки, найстаріший — Уваровський, датується XV століттям, два інших — Погодіновський і Московський — XVI століттям. Справжність документа у сучасних істориків не викликає сумнівів, суперечки тривають щодо перекладу.
Збережені переписи є перекладами російської версії на церковнослов'янську мову, і в них для болгарських правителів вживається слов'янський титул «князь», яким називали Аспаруха і п'ятьох його попередників.
Гостун, регент, правив 2 роки. Походив з роду Ермі.
Кубрат (Курт) правив 60 років. Походив з роду Дуло.
Безмір (Батбаян) правив 3 роки. Походив з роду Дуло.
Ці п'ять князів правили державою на іншій стороні Дунаю (територія сучасної України), 515 років з голеними головами, після чого князь Аспарух перейшов на цей бік Дунаю Аспарух, де його нащадки й правлять до сих пір.
Аспарух князь, 61 років (правив). Походив з династії Дуло.