Імбирне пивоІмбирне пиво — підсолоджений газований напій на основі імбиру. Продукт бродіння імбирних прянощів, дріжджів та цукру. Його витоки походять від колоніальної торгівлі прянощами зі Сходу та островів Карибського моря, що виробляли цукор[1]. Сучасне імбирне пиво зазвичай безалкогольне, лише невеликі броварні досі виготовляють слабоалкогольну версію, яка зазвичай маркується як «алкогольне імбирне пиво» Нинішнє імбирне пиво часто виготовляють з ароматичними чи кольоровими добавками. В домашніх умовах імбирне пиво виготовляють із використанням симбіотичної колонії дріжджів та лактобактерій. ІсторіяВарене імбирне пиво виникло в Йоркширі в Англії в середині 18 століття і стало популярним у всій Великій Британії, США, Ірландії, Південній Африці та Канаді, досягнувши піку популярності на початку 20 століття.[2] Існували варіанти напою з різними спеціями. Вміст алкоголю був обмежений до 2 % у 1855 році акцизними законами.[3] ВиробництвоРослинка імбирового лимонаду«Рослинка імбирового лимонаду» — це різновид закваски, що використовується для проведення ферментації. Зерна під назвою «рослинка імбирового лимонаду», які за словами Мартінуса Беєрінка[4] привезли до своєї країни британські солдати після повернення з Кримської війни в 1855 році, були визначені Гаррі Маршаллом Уордом як «напій, що містить симбіотичну суміш дріжджів і бактерій, з достатньою кількістю азотної органічної речовини та бурякового цукру або тростинного цукру у його водному розчині».[5] «Рослинка імбирового лимонаду» була вперше описана Уордом у 1892 році на основі зразків, отриманих ним у 1887 році.[6][7][8] Також відома як «бджолине вино», «палестинські бджоли», «каліфорнійські бджоли» та «гілеадський бальзам»,[9][10] це не рослина, а складний організм, що складається з дріжджів Saccharomyces florentinus (раніше S. pyriformis) і бактерії Lactobacillus hilgardii (раніше Brevibacterium vermiforme),[11][6] які утворюють симбіотичну культуру бактерій і дріжджів (зооглея). Ця культура утворює драглисту речовину, яка дозволяє легко переносити її з одного субстрату для ферментації на інший, подібно до кефірних зерен, чайного гриба та водного кефіру.[12] Справжнє імбирне пиво готують, ферментуючи кілька днів «рослинкою імбирового лимонаду» розчин, до складу якого входить цукор, імбир, та додаткові інгредієнти, такі як лимонний сік і винний камінь, внаслідок чого частина цукру перетворюється на спирт. Примітки
|