Ільма Ракуза

Ільма Ракуза
Народилася2 січня 1946(1946-01-02)[1][2][…] (78 років)
Рімавска Собота, Банськобистрицький край, Словаччина[4]
Країна Швейцарія[5]
Діяльністьперекладачка, письменниця, драматургиня, поетеса
ЗакладЦюрихський університет
Жанрпроза і поезія
Magnum opusMehr Meer: Erinnerungspassagend
ЧленствоНімецька академія мови і поезії
Нагороди
Сайт: ilmarakusa.info
CMNS: Ільма Ракуза у Вікісховищі

Ільма Ракуза (нім. Ilma Rakusa; нар. 2 січня 1946, Рімавска-Собота, Словаччина) — швейцарська письменниця та перекладачка, літературознавець.

Життєпис

Донька словенця та угорки. Її раннє дитинство пройшло в Будапешті, Любляні та Трієсті. У 1951 році вона переїхала з батьками до Цюриха. З 1965 по 1971 рік вивчала слов'янські і романські мови в Цюриху, Парижі та Санкт-Петербурзі. В Парижі співала в російському церковному хорі.[6] Вільно володіє вісьмома мовами: німецькою, угорською, словенською, французькою, російською, італійською, англійською і сербохорватською.[7] На даний момент проживає в Цюриху.

Творчість

  • Острови/ Die Insel, новели (1982)
  • Мірамар/ Miramar, новели (1986)
  • Степи/ Steppe, новели (1990)
  • Життя, 15 акронімів/ Leben. 15 Akronyme (1990)
  • Les mots, morts, вірші (1992)
  • Джим. 7 маленьких драм/ Jim. Sieben Dramolette (1993)
  • Farbband und Randfigur (1994)
  • Перекреслений світ/ Ein Strich durch alles. 90 Neunzeiler, вірші (1997)
  • Love after love. Acht Abgesänge, вірші (2001)
  • Єретики і класики/ Von Ketzern und Klassikern (2003)
  • Langsamer! Gegen Atemlosigkeit, Akzeleration und andere Zumutungen (2005)
  • Затишшя. Час/ Stille. Zeit, есей (2005)
  • Крізь сніг/ Durch Schnee, розповіді і мініатюри (2006)
  • Zur Sprache gehen (2006)
  • Garten, Züge, розповідь і 10 віршів (2006)
  • Море моря/ Mehr Meer, спогади (2009)
  • Альма і море/ Alma und das Meer (2010)
  • Fremdvertrautes Gelände (2011)
  • Aufgerissene Blicke (2013)
  • Einsamkeit mit rollendem «r» (2014)
  • Autobiographisches Schreiben als Bildungsroman (2014)
  • Listen, Litaneien, Loops (2016)
  • Impressum: Langsames Licht (2016)

Українські видання

Премії

  • Лейпцизька премія Європейського порозуміння
  • Премія імені Адальберта Шаміссо
  • Швейцарська літературна премія[8]

Примітки

  1. ↑ Theaterlexikon der Schweiz / Hrsg.: A. Kotte
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ Kritisches Lexikon der Gegenwartsliteratur / Hrsg.: H. L. Arnold, H. Korte — 1978.
  4. ↑ Zentrum für Dramatik (database) — 2022.
  5. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2015.
  6. ↑ Ільма Ракуза: «Я спеціаліст із самотності» | Журнал «Шо». sho.kiev.ua. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 26 травня 2017. [Архівовано 2017-05-19 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Море спогадів та ідентичностей Ільми Ракузи | Є — сучасний культурний формат. book-ye.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 26 травня 2017. [Архівовано 2017-05-19 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Ільма Ракуза: «Зараз кожен стає джерелом інформації» – ЛітАкцент – світ сучасної літератури. Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 26 травня 2017.

Джерела