Ізотопи менделєвію

Менделєвій (Md) є синтезованим елементом, отож стандартні атомні маси не можуть бути подані. Як і будь-який штучний елемент, він не має жодного стабільного ізотопа. Першим синтезованим ізотопом був 256Md (також був першим ізотопом серед усіх елементів коли за один раз отримано один атом) у 1955 році. Відомі 16 радіонуклідів, атомні маси яких перебувають в діапазоні від 245Md до 260Md, а також 5 ізомерів ядер. Найбільш довгоживучим ізотопом є 258Md, який має період напіврозпаду 51.3 доби, а найдовшу тривалість життя серед ізомерів має 258mMd з періодом напіврозпаду 58.0 хвилини.

Таблиця

Символ
ізотопу 		Z(p) N(n)  
Маса ізотопу (u)
  		Період напіврозпаду Типи
розпаду[1][n 1] 		Дочірні
ізотопи 		Спін і
парність ядра
Енергія збудження
245Md 101 144 245.08081(33)# 0.90(25) мс СП (різні) (1/2−)#
α (рідко) 241Es
245mMd 200(100)# кеВ 400(200) мс
[0.35(+23−16) с] 		α 241Es (7/2+)
β+ (рідко) 245Fm
246Md 101 145 246.08171(28)# 1.0(4) с α 242Es
β+ (рідко) 246Fm
247Md 101 146 247.08152(22)# 1.12(22) с СП (різні) 1/2−#
α (рідко) 243Es
247mMd ~0.2 с α (99.99%) 243Es
СП (10−4%) (різні)
248Md 101 147 248.08282(26)# 7(3) с β+ (80%) 248Fm
α (20%) 244Es
β+, СП (.05%) (різні)
249Md 101 148 249.08291(22)# 24(4) с α (60%) 245Es (7/2−)
β+ (40%) 249Fm
249mMd 100(100)# кеВ 1.9(9) с (1/2−)
250Md 101 149 250.08442(32)# 52(6) с β+ (93%) 250Fm
α (7%) 246Es
β+, СП (.02%) (різні)
251Md 101 150 251.084774(20) 4.0(5) хв β+ (90%) 251Fm 7/2−#
α (10%) 247Es
252Md 101 151 252.08643(14)# 2.3(8) хв β+ (50%) 252Fm
α (50%) 248Es
253Md 101 152 253.08714(3)# 12(8) хв
[6(+12−3) хв] 		β+ 253Fm 7/2−#
α 249Es
254Md 101 153 254.08959(11)# 10(3) хв β+ 254Fm (0−)
α (рідко) 250Es
254mMd 50(100)# кеВ 28(8) хв β+ 254Fm (3−)
α (рідко) 250Es
255Md 101 154 255.091084(7) 27(2) хв β+ (92%) 255Fm (7/2−)
α (8%) 251Es
СП (.15%) (різні)
256Md 101 155 256.09389(13)# 77(2) хв β+ (89%) 256Fm (1−)
α (11%) 252Es
257Md 101 156 257.0955424(29) 5.52(5) год ЗЕ (84.8%) 257Fm (7/2−)
α (15.2%) 253Es
СП (1%) (різні)
258Md 101 157 258.098431(5) 51.5(3) доби α (99.99%) 254Es (8−)#
β− (.0015%) 258No
β+ (.0015%) 258Fm
258mMd 0(200)# кеВ 57.0(9) хв ЗЕ (70%) 258Fm 1−#
СП (20%) (різні)
β− (10%) 258No
α (1.2%) 254Es
259Md[n 2] 101 158 259.10051(22)# 1.60(6) год СП (98.7%) (різні) 7/2−#
α (1.3%) 255Es
260Md 101 159 260.10365(34)# 27.8(8) доби СП (85%) (різні)
α (5%) 256Es
ЗЕ (5%) 260Fm
β− (3.5%) 260No
  1. ↑ Скорочення:
    ЗЕ: Захоплення електрону
    ІП: Ізомерний перехід
    СП: Спонтанний поділ
  2. ↑ Напряму не синтезований, а знайдений у продуктах поділу 259No

Нотатки

  • Оцінки позначені # отримані не з чисто експериментальних даних, але частково з загальних тенденцій. Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.
  • Невизначеності подано в скороченій формі в дужках після відповідних останніх цифр. Невизначеність позначає одне стандартне відхилення за винятком ізотопного складу і атомної маси від IUPAC, яка використовує розширені невизначеності.

Хронологія відкриття ізотопів

Ізотоп Відкритий Реакція
245Md 1996 209Bi(40Ar,4n)
246Md 1996 209Bi(40Ar,3n)
247Md 1981 209Bi(40Ar,2n)
248Md 1973 241Am(12C,5n)
249Md 1973 241Am(12C,4n)
250Md 1973 243Am(12C,5n), 243Am(13C,6n)
251Md 1973 243Am(12C,4n), 243Am(13C,5n)
252Md 1973 243Am(13C,4n)
253Md 1992 243Am(13C,3n)
254Md 1970 253Es(α,3n)
255Md 1958 253Es(α,2n)
256Md 1955 253Es(α,n)
257Md 1964 252Cf(11B,α2n)
258Md 1970 255Es(α,n)
259Md 1982 248Cm(18O,α3n)[2]
260Md 1989 254Es+18O, 22Ne — transfer

Примітки

  1. ↑ Universal Nuclide Chart. nucleonica. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 4 січня 2016.
  2. ↑ див. нобелій

Посилання

Ізотопи фермію Ізотопи менделєвію Ізотопи нобелію
Таблиця ізотопів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr